Перша криза НАБУ за нового директора: чому не варто знецінювати роботу всього Бюро через погане рішення Кривоноса
Після обрання Семена Кривоноса директором НАБУ ми у Центрі протидії корупції (ЦПК) одразу заявили: до його досвіду та бекграунду у нас є питання.
ЦПК – співавтори закону про створення НАБУ. Ми моніторимо роботу Бюро від дня його появи. Тож так чи інакше – кожен крок директора на новій посаді, його намагання підірвати репутацію органу або втручання у роботу детективів ми помітимо та оцінимо.
Цей моніторинг відбувається безвідносно окремих особистостей. Нас цікавлять конкретні результати роботи, а також дотримання процедур та правил. Схоже, про існування останніх команда Кривоноса почала забувати.
Так минулого тижня сталася перша кризова історія, яка кидає тінь на нового директора і його команду. Нова заступниця Кривоноса Поліна Лисенко повідомила про неможливість призначати Ольгу Комарову, яка виграла передбачений законом відкритий конкурс на посаду в управлінні комунікацій.
Ось декілька важливих речей, які я вважаю за необхідне пояснити у цій історії:
1. Не варто оцінювати роботу всього Бюро суто за поганими управлінськими рішеннями Кривоноса.
Ядром НАБУ є сформована команда детективів. Це команда, яка звикла показувати результат. Свідченням цьому є в тому числі останні справи Бюро: підозри нардепу ОПЗЖ Ісаєнку, ексголові ФДМУ Сенниченку, скандальним суддям Салтан та Ільєвій, які були вручені вже після призначення нового директора.
Поки причин хвилюватися про втручання Кривоноса у справи ми не бачимо. Директор, нагадаю, повинен зберігати у НАБУ роль адміністратора. Без будь-якого впливу на детективів, у тому числі через реорганізацію.
2. Найгірший момент в історії з Комаровою – це фактичне порушення керівництвом НАБУ процедур самого Бюро.
У посаді Комаровій фактично відмовили через "реорганізацію". Що означає ця реорганізація – НАБУ пояснило тільки вчора, вже після скандалу. При цьому офіційних документів про зміни в структурі так і не опубліковано.
До скандалу про жодну реорганізацію не знали навіть у Раді громконтролю НАБУ. Конкурси на скорочені посади продовжувалися. На них витрачався час кандидатів, членів РГК та працівників НАБУ. А виходить і гроші платників податків, адже за кожну годину роботи персоналу Бюро платимо саме ми з вами. І це при тому, що Семен Кривонос перебуває на посаді вже два місяці. Тобто точно мав можливість розібратися і зупинити діючі конкурси на потенційно скорочені посади.
Виглядає так, що всю реорганізацію намагалися провести по тихому – щоб "не заважали".
Водночас прозорі відкриті конкурси мають бути для суспільства та особливо для керівників органів влади – беззаперечним та непорушним правилом. І це для нас не просто слова.
Якби свого часу ми у ЦПК не вимагали дотримання правил під час конкурсу на керівника САП, антикорупційна прокуратура досі могла би лишатися без керівництва.
Під час конкурсу на директора НАБУ ми як громадськість не були задоволені результатом, але це не мало стати перепоною для призначення нового директора.
Саме для того і існують визначені законом процедури – аби відповідальні посадовці їх дотримувалися.
Інакше – це крок в нікуди і посягання на незалежність цілої інституції.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
