Вибори як дорога. Хіт-парад 2006
Футболки "ВірЮ" – 5 шт., труси/шкарпетки – 5 шт., Ipod, ноутбук, проектор, екран... Речі зібрані – сьогодні продовжуємо тур.
У нас попереду – ще 19 областей. Формула дня: 2 ВУЗи, прес-конференція, телеефір, вечірка. За вечори я спокійний: XS, Queens + New'Z'Cool, Потап і Каменських – мені й так заздрить вся чоловіча частина штабу...
Ранок – це наш експеримент...
Ми веземо по ВУЗах презентацію з пафосною назвою "Україна успішна". Фрагменти фільмів, музика, графіки, кліпи і жодного слова агітації – це провокація і наша секретна зброя. Це забава і це найбільший внесок, який можна зробити в країну на цих виборах. Це також продукт колективної праці креативних і розумнючих моїх друзів, які повірили, що це – більше, ніж вибори. Ціль – прорізати крила тим, хто будуватиме успіх – у місті, в бізнесі, в країні.
Ми – це екіпаж мінібуса із задніми сидіннями, заваленими афішами, костюмами і пляжними сумками, які нам у зовсім не пляжний тур міг дати лише безнадійний штабний жартівник. У нас також є сідюк, у якому житимуть Вакарчук, "Олені-олені" і Вася-клаб. І – найголовніше! – на бусі красується номер "Україна" (подарунок дружини – заздрість президентському літаку).
У команді є Макс – монстр логістики, неперевершений майстер розказувати анекдоти і хрещений батько найсвітлішої українки.
Віктор – геній PowerPoint, статистики і технічних новинок.
За кермом – Вадим, про якого знаю поки що лише 2 речі: 1) він батько 4 дітей; 2) йому належить у безпеці пробігти з нами ще 7 тисяч км. І я не знаю, яка з цих двох речей вселяє в мене більше поваги.
Четверо в човні не рахуючи, Тані, Марини, Оленки і всіх тих, хто до нас ще долучиться і уже тримає за нас кулаки.
Як увесь цей пазл складеться, я і буду розповідати впродовж найближчого місяця у першиму блозі мого життя.
А поки що – ХІТ-ПАРАД МОГО ВИБОРЧОГО ТУРУ-2006,
який мені подарував перший політдосвід, знайомство з Шоном Карром і "Борщем", Хоружівку і Новий Розділ, дивовижні знайомства і зоряний партійний маразм. І якщо хтось скаже, що це поганий шлях пізнавати країну, то я скажу, що я тоді був навіть "в Керчи" і всяк-інший – мовчи.
Номінація Вище неба: Демерджи. Один Сенченко знає, навіщо його кримський штаб погодився на цю мою безумну ідею; один Денис знає, як важко було туди "карячитися"; і один Бог знає, що ми відчували тоді, у березні 2006 там, над усім Кримом.
Номінація Конфуз туру: мій пафосний сміттєвий спіч у с. Великий Березний (Закарпаття, кінець цивілізації). Увійшовши у викривальний раж щодо ЖКГ, я пожалівся, що у мене в Києві, на Березняках, сміття вивозять раз на тиждень. В очах у бойків, які жваво перешіптувалися, було: ти чув, у хлопаки хтось сміття тирить...
Номінація Шоу-прорив року: Ромни, концерт Шона Карра. Місцеві бабусі разом зі священником мужньо витримали 1.5 годинне спілкування з кандидатом, щоб з першого ряду із захватом дивитися на волохатого і татуйованого "Юліного зятя". Священник хрестився, але виступ висидів.Тексти "Борщу" Ромни осмислюють досі...
Номінація Іменини туру: Чернігів, день народження Жені Тимошенко. У нічому місті єдине, що знайшли у подарунок, – дивовижну квітку, назву якої запам'ятати було не реально навіть Святославу Цеголку та Олександру Черненку. Довелося придумати свою назву разом з легендою про квітку щастя, яка повинна принести удачу саме цієї ночі.
Номінація Прес-контакт туру: Рівне. По завершенні години мого "віщання" журналіст, що всю пресуху з відкритим ротом свердлив мене поглядом, безневинно запитав – так а за кого ви би радили голосувати?...
Номінація Переворот твого світу: Хоружівка. У рідному селі Президента вразив скромний затишок на подвір'ї, де виріс ВА, і помаранчевий – замість державного – прапор над сільрадою. На виїзді з села, потопленого снігом, наш джип, як яйце у м'яку упаковку, вилетів з дороги і після делікатного перевороту застряв у полі. Я вперше в житті перевертався на машині, і вперше оцінив переваги повітряних подушок і почуття гумору в екстремальних дорожніх ситуаціях...
Поїхали у 2007...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
