Вето Президента на країну
Пам'ятаєте таку гарну історію, як "реформа державного управління"?
Ту, що про реформу державної служби та державних інститутів влади, без якої точно не можуть нормально рухатися жодні інші реформи – вони просто тонуть в бюрократії, вічній корупції, неефективності прийняття й виконання рішень.
Реформи заговорюють, гублять по дорозі, обгортають красивими упаковками пусті кейси, заставляють "галочками" – роблять все, замість реальних швидких дій по зміні системи та наданні цій системі можливостей сталого розвитку уперед.
І, знаєте, що цікаво?
Реформу державного управління складають всього 3 рамкові закони.
1 – Закон про державну службу
2 – Закон про службу в органах місцевого самоврядування
3 – Закон про дипломатичну службу
Всі ці три закони – прийняті Верховною Радою.
Всі три пройшли складні дискусії, напрацювання, річні робочі групи, кожна поправка з тисяч була розглянута та професійно відпрацьована.
Два з них – були заветовані Президентом.
Обидва – заветовані з чисто політичної власної "хотєлки".
У випадку з Дип службою – Президент, бачите, проти навіть консультацій в парламентському комітеті з закордонних справ щодо кандидатур послів, яких він потім призначає. Проти консультацій у парламенті!
У випадку зі службою в органах – він вимагає конкурсів на посади заступників мерів, (які взагалі не є службовцями місцевого самоврядування, бо є політиками) щоб "приструнити" деяких конкретних "занадто самостійних" мерів.
Тут Президент чомусь забажав конкурсів, при тому, що перед цим лицемірно відмінив конкурси на посади голів місцевих державних адміністрацій і взагалі вивів цих найвищих державних службовців на місцях із держслужби!
Отакі вето пана Порошенка.
Дріб'язкові, як у дитини, яка загралася.
Проти дипломатів, проти 100 тисяч службовців місцевого самоврядування, проти децентралізації, яка дає нові можливості місцевому самоврядуванню, проти змін загалом.
Врешті решт, проти інтересів країни.
- – -
Завтра Законопроект про службу в органах місцевого самоврядування ми перереєструємо наново. І будемо починати все з початку, і ще поборемося за можливість фахової та професійної служби на місцях.
Але я не можу дати жодних гарантій, що новий закон не буде знову викинутий Президентом у смітник.
Бо правда в тому, що Президенту не потрібне самостійне місцеве самоврядування, як і не потрібна децентралізація чи професійні службовці.
Потрібні – пішаки, залякані та підконтрольні, без достойної оплати праці та гарантій своєі роботи, з єдиною метою – фальсифікувати та "забезпечити" вибори.
Жаль.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
