Коба Хабазі про вибори в Грузії: ''Грузини двічі не помиляються''

Під час поїздки в Кутаїсі на суд над Вано Мерабішвілі мені вдалося поспілкуватися із Кобою Хабазі,одним із лідерів Єдиного національного руху, депутата парламенту минулого скликання,а зараз очільника громадської організації "Вільна зона", про яку я ще розповім пізніше. Пропоную думки Коби щодо прийдешніх виборів президента Грузії, що відбудуться наприкінці жовтня цього року, про кандидатів та політичний стан в країні, в якому ці вибори відбуватимуться.

Частина 1. Про уряд "Грузинської мрії"

Як можна охарактеризувати діяльність нового уряду за один рік?

Основне для мене, це зовнішня політика Грузії. На рахунок України, на рахунок Грузії і так далі, практично ситуація розвивається однаково. І в Україні, і в Грузії дуже багато говорять про НАТО, про Євросоюз тощо. Це ж говорить й Іванішвілі, але немає значення, що ця людина говорить, головне, що вона робить. Фактично усі дії, які сьогодні робить наш уряд ставлять хрест Грузії до Північно-атлантичного напрямку. Всі ці дії тільки одну дорогу лишають Грузії – це дорогу до Росії. Наприклад, якщо останнє взяти: виступили з нібито досить непоганим лозунгом "Ми почнемо прямі переговори з Абхазцями та південними Осетинцями. Це дуже гарно оформлено, але фактично означає, що вже Росія не окупант. Ми говорили, що ми завжди знайдемо з абхазцями і осетинами спільну мову, але проблема для нас Росія. Вирішувати потрібно російську проблему. Ми впевнені, от якби не Росія, ми б знайшли взаємовигідні умови.

Уся політика, яку веде Іванішвілі, – це те, щоб зняти статус окупанта з Росії. У будь-яких переговорах, якщо раніше стояла проблема Росії, робиться все, щоб далі цієї проблеми вже не стояло. Це для мене найголовніший фактор. Тому, я вважаю, що це не грузинський, а пропутінський уряд в Грузії. Який працює не на інтереси нашої країни.

Другим важливим фактором діяльності нового парламенту є ситуація з економікою країни.

Сам міністр фінансів Нодар Хадурі, в одному нещодавньому виступі перерахував два цікаві факти. Що до виборів ріст економіки був приблизно 7 %. Потім, через 2 місяці, було 5 %, через 4 місяці – 3, а через 7 місяців було 0,8 % росту економіки. А десь через 15 хвилин, він сказав, що у Грузії економіка росте. 0,8 %, але росте економіка (посміхається). Однак не всі знають, що не те, що 0,8, менше 5 відсотків росту економіки – означає смерть для Грузії. Це загрожує Грузії незворотними наслідками. Це буде найважча робота, відновити довіру, починаючи від місцевих бізнесменів, закінчуючи тими інвесторами, які вже втратили інтерес до Грузії. Їх дуже важко зацікавити. Якщо один раз зацікавити і він потім розчарується, його вже неможливо буде повернути на грузинський ринок. Я вважаю, що це одне із найстрашнішого, що відбулося після парламентських виборів. Зараз грузинська економіка не те, що зупинилася, а з величезними стрибками повертається в окопи.

Ну і останнє, це згортання демократії. Яскраво це прослідковується з переслідування політичних опонентів. Наприклад, арешт Вано Мерабішвілі. Як можуть бути демократичними майбутні президентські вибори, якщо генеральний секретар однієї з провідних партій країни знаходиться під судом за смішними звинуваченнями? До того ж, попередньо, саме він мав стати кандидатом від ЄНР. Тільки через будь-які заяви у демократичності виборів, вони є абсурдними.

Частина 2. Про президентські вибори

Хто є реальним кандидатом на виборах та які настрої зараз у суспільстві?

Реальні кандидати на виборах – це Георгій Маргвелашвілі, Давид Бакрадзе та Ніно Бурджанадзе.

Але що стосується цих двох: Маргвелашвілі та Бурджанадзе – це два кінці однієї палиці. Обидвоє належать до тих сил, якими фактично керують не те, що з Росії, а безпосередньо через Путіна. Так керують Маргвелашвілі, адже він у партії Іванішвілі. А що стосується Бурджанадзе – вона себе вже проявляла раніше. Після війни, коли війська Росії бомбили наші міста та вбивали наших людей, вона поїхала у Москву, і на Поклінній горі стояла поруч із Путіним і брала участь в Марші російських військ, тої сили, яка в Грузії вважається окупантом.

Я вважаю, що у багатьох людей, які на парламентських виборах віддали голос за "Грузинську мрію", з'явилося розчарування. Тому, що "Грузинська мрія" думала, що вони програють вибори. Десь за два місяці до виборів відбулися їхні збори, де керівництво партії прямо сказало, що обіцяйте все: "Ми все одно програємо, обіцяйте все. Потім, після виборів, люди будуть вимагати це від ЄНР".

Люди прийшли б до нас і вимагали: де 250 Ларі пенсія, де 2-відсоткові банківські кредити, і так далі, і так далі. Цього дуже багато було. Все, що їм на розум приходило, вони обіцяли. Багато населення повірило цьому і віддали голоси за Іванішвілі. І це легко пояснити, адже у Бідзіни Іванішвілі удвічі більше грошей, ніж бюджет усієї Грузії. Вони повірили, що Іванішвілі буде їм роздавати свої гроші. Це було дурістю, але, на жаль, це факт. Однак, так як всі побачили, що це були лише обіцянки на вітер, серед них почало з'являтися невдоволення. Тому, Бідзіна Іванішвілі так влаштовує, щоб ті люди, які щодня покидають Грузинську мрію, не прийшли до нас. Для цього вони створили проект Бурджанадзе, який буде відтягувати голоси. Це фактично ділить голоси.

Хто має шанс перемогти?

Ми вважаємо, що реально може перемогти Бакрадзе. Мене усі вважають оптимістом, але без оптимізму я не можу жити. Але я знаю, що можемо ми (народ) допускати помилки, але грузини двічі не помиляються.

Чи піде Іванішвілі з політики після виборів, як він обіцяє, і що це понесе за собою?

Якщо він піде не лише з політики, не лише з посади прем'єр-міністра, а покине країну і поїде туди, де живе його найближча людина, Путін, це буде дуже добре для Грузії. А що стосується того плану, який у нього є, це звичайні мафіозні плани. Він хоче сидіти у себе в скляному палаці і звідти керувати країною. І одночасно, щоб у нього не було ніяких обов'язків. Він добре бачить, що розчарування росте, що протестні настрої ростуть і хоче піти від цього. Та керувати за допомогою Маргвелашвілі, Бурджанадзе тощо. Але цей трюк у нього не пройде.

Чи розпадеться коаліція після відставки Іванішвілі?

Коаліція все одно буде. Кожна партія буде до нього систематично бігати, щоб отримати вказівки і одночасно гроші. Враховуючи те, що їх об'єднують гроші, це легко втримати. Але неможливо за допомогою грошей утримати протестну націю, яка збільшується.

Ми кожного разу будемо фіксувати нашу позицію, що піде чи не піде Іванішвілі, все одно він відповідає за все те, що зроблено в Грузії за його правління.

Звісно, будуть між партіями коаліції сварки, але все одно, поки Іванішвілі повністю не покине країну, вони триматимуться під його керівництвом.

Однак, президентські вибори покажуть наскільки втратила довіру народу "Грузинська мрія". Якщо переможе Бакрадзе, подальші події будуть складатися на краще, і не важливо, хто буде у більшості.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.