Україна-Швеція. Від Карла ХІІ, до Карлсона і Карла Більдта
Спільність українців і шведів прослідковується як зовні, так й історично. Вона ширша, ніж схожість за білявим волоссям та блакитними очима чи за кольорами наших прапорів.
Днями грав концерт у Стокгольмі. Прекрасна, естетська зала, колишня середньовічна церква. Вишукана публіка – українці, багато шведів, навіть росіяни, литовці, грузини, всі в єдиному пориві танцювали, співали українських пісень. Наприкінці – приклавши руку до серця підхопили наш гімн.
Шведи надзвичайно цікавляться Україною. Сильно нас підтримують. Українські події об'єднали, мобілізували весь демократичний світ. Переконуюсь на кожному закордонному концерті. Лінія фронту на Донбасі стала у світі моральною лінією опору Маннергейма. Ця лінія відчутна у міркуваннях, словах та діях шведів, американців, французів, німців. Звісно, путінська пропаганда робить чорну справу в усіх цих країнах. Але "ватну лихоманку" підхопили лише деякі місцеві ультраправі та ліві. І це свідчить про здатність світового суспільства до духовного імунітету.
Я відзначив, що більшість росіян зі Швеції (теж саме я спостерігав у Штатах) абсолютно на боці України. Зрозуміло, що західні росіяни набагато менше, ніж автентичні, підвладні пропаганді. У дружніх задушевних розмовах деякі щиро вибачаються за дії Кремля проти нашої країни, бо відчувають сором і провину. На що я їм відповідаю, що їхньої провини тут точно немає. Усі ми учасники світоглядної війни. І наша здатність до опору визначає місце кожного з нас на цьому фронті.
Швеція провадить ефективну стратегію культурного розвитку та самозахисту від печерного капіталізму і глобалізації. Маючи лише 9 млн. населення, вона після США та Великої Британії – у трійці лідерів світового музичного бізнесу. Державна програма з пропагування шведської культури спрямована на просування у світі своїх брендів та плекання нових талантів. У Стокгольмі я мешкав у готелі, що є сателітом музею АББА. Помітно, як шведи до цього колективу ставляться з душевним трепетом та повагою.
Загалом Швеція налаштована на розвиток масової культури з людським обличчям. Із пульсацією думки та яскравою ідентичністю. Певний відсоток бюджету з масштабних державних проектів, скажімо, комплексу лікарень у Стокгольмі, за законом обов'язково спрямовують на потреби культурного розвитку. Таким чином будь-який об'єкт одразу насичується культурним життям. Відтак, у країні з'являються нові арт-об'єкти, державні мистецькі школи. Щоби було згодом, де експонувати нові мистецькі шедеври чи навчати митців. Які, у свою чергу отримують зелену вулицю щодо самореалізації у власній культурі.
У розмовах з місцевими ми знаходили різні, часом несподівані точки дотику наших народів. У різні історичні періоди. Спостерігаються певні закономірності. Скажімо, у часи готської держави протоукраїнські племена жили зі шведськими у рамках єдиного державного простору зі столицею біля Києва. Варязький князь Рюрик княжив у Києві. Для українців і шведів однаково близьким є образ Карлсона з книги Астрід Ліндгрен (якого я озвучував, перекладав зі шведської у мультику) – гумористичного, темпераментного і справедливого. Колишній шведський прем'єр та міністр закордонних справ Карл Більдт визнаний українцями найбільшим другом нашої країни. Відтак, Швеція і Україна багато століть поруч. Від Карла ХІІ до Карлсона і Карла Більдта.
Але ключовим історичним фактом єднання України і Швеції є Полтавська битва. Проте вона мала діаметрально відмінний вплив на подальший розвиток наших країн. Вважаю, ця битва зламала державницький дух України. І через це ми й досі маємо проблеми з державності. І сьогодні захищаємо своє право на самоусвідомлення, як самодостатнього народу.
Натомість шведи зробили тоді інші висновки. До Полтавської битви це була класична імперія загарбницького типу. Але після Полтави їх держава усвідомила свою нову місію. З того часу шведи будують країну для комфортного та безпечного життя своїх громадян. Вони зробили свій цивілізаційний вибір. Не збирання нових земель і підкорення інших народів, а розвиток і життя для себе (те, що нашим сусідам конче необхідно збагнуть).
Імперська Швеція довгий час змагалася військово із Російською імперією. Коли шведи були у розквіті, російська імперія занепадала. І навпаки. Аж поки шведи свідомо вийшли із цього згубного протистояння.
Сьогодні Україні важливо вийти із світоглядного протистояння з Росією, усвідомити свій власний духовний і історичний шлях. Вийти через перемогу моральну і фізичну (бо війна, панове, йде на нашій території за наше майбутнє).
І тоді Україна розквітне! Назавжди.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
