Російська мова як друга іноземна
Щойно на сайті Громадського радіо опублікували свіжий подкаст – мою розмову з Лілією Гриневич, головою комітету Верховної ради з питань науки і освіти.
Ми говорили зокрема про описану Дмитром Гнапом історію з "примусовою русифікацією" учнів і учениць однієї київської школи..
Нижче – декілька цікавих тез на цю тему.
Всю розмову слухайте тут.
Текстова версія з конспектом цитат є ось тут, на "Українській правді. Життя".
*
В Україні є школи, де використовується 8 мов національних меншин. Крім того, є ще 19 мов національних меншин, викладання якими не ведеться, але які вивчаються в школах як окремий предмет. За цим показником Україна є одна й найбільш мультикультурних країн Європи.
*
Є дві основні дві проблеми національних меншин у освіті:
- Доступ до навчання рідною мовою (немає освітніх програм, підручників, вчителів)
- Не всі носії мов національних меншин можуть якісно вивчити державну мову, хоча саме українська мова для них розширює доступ до вищої освіти.
*
Міністерство освіти запроваджує другу іноземну мову та, не маючи викладачів другої іноземної мови, пропонує замінити її російською мовою. Угорці попросили міністерство дозволити ті дві години, виділені на вивчення другої іноземної мови, використати на вивчення української мови. Здавалося б, в цій пропозиції угорської меншини є здоровий глузд. Міністерство заборонило.
*
Є області, де понад 50% дітей вчитимуть російську як другу іноземну. Як правило, це області, де діти і так говорять російською мовою в побуті. Ми піднімали цю проблему, говорячи, що недостатньо вчителів. Так, є кадри, яких випускають із дипломом про знання 2 іноземних мов. Але вони не завжди готові викладати другу іноземну мову. У п'ятому класі – можливо, але не потім, коли піднімається складність.
Зараз треба добитися того, щоб кожен випускник нормально володів однією іноземною мовою. Щоб громадяни гідно себе почували, поїхавши в Європу. Їм треба бути впевненими користувачами іноземної мови. Зараз у школі готують користувача-початківця, тобто в складніших мовних ситуаціях він не є незалежним. А мовна освіта в Європі має завершуватися рівнем B1, а то й В2, тобто рівнем незалежного користувача.
Сьогодні той рівень, який надає загальна середня школа, не адекватний навіть тим очікуванням, які начебто закладені в програму. Є 10% дітей, які навчаються в спеціалізованих школах із поглибленим вивченням іноземних мов. От вони мають реальні шанси вивчити мову. Але таких дітей всього 10%.
Це не продумані "реформи". Гасло є – "лінгвістична революція", а за ним мильна бульбашка.
Впроваджуючи другу іноземну мову, достатньо було взяти статистику по вчителях, щоб стало зрозуміло, що кадрів немає для впровадження другої іноземної по всій Україні.
*
Всю розмову повністю слухайте на SoundCloud або на сайті Громадського радіо
