Україна відсунулась у другу сотню країн за умовами ведення бізнесу
Криза, перш за все, позбавила нас доступу до фінансових ресурсів. Утворився дефіцит коштів, а банки, у відповідь, підняли процентні ставки. Додались до цього і невмілі дії керівництва держави, що призвели до девальвації гривні по відношенню до іноземної валюти. Окремі підприємства почали скорочувати робочі місця, виплати в бюджет та зменшили витрати на рекламу.
Для українського виробника найбільша проблема – нестабільні правила гри для бізнесу: постійні порушення законодавства, збільшення податків протягом фінансового року, незрозумілі постанови Кабміну.
Це все послаблює економіку. Для того, щоб планувати розвиток бізнесу, треба знати, що правила завтра не зміняться, не погіршаться. Планування – це дуже важливий елемент керування. Однак до такого безладу долучається ще й корупція, яка роз'їдає все суспільство. Мораль, заснована на корупції, дуже страшна для країни.
Останній рік відкинув економіку України на роки назад. По своїй галузі можу сказати, що криза нас відкинула на 2-3- роки назад. І невідомо, що нас чекає у 4 кварталі цього року і 1 кварталі наступного.
Україна відсунулась у другу сотню країн за умовами ведення бізнесу. Замість спрощення, яке нам обіцяли політики, весь час вносяться зміни, які ускладнюють роботу. Зростає фактор бюрократа і чиновника. У держави нема ресурсів, щоб виконати дані обіцянки.
Сьогодні для того, щоб приймались якісні закони, у парламенті мають бути присутні представники реального бізнесу. Мало того, в Україні розвивати бізнес дуже складно без підтримки політичних сил. Тому дуже часто представники підприємств змушені йти в парламент чи органи місцевої влади, щоб захищати свої підприємства. Це не є нормальним явищем.
У країнах зі стабільною економікою та демократією кожен займається своєю справою, і підприємці впевнені, що парламент не "наламає дров". І як правило, національні інтереси держави і інтереси бізнесу співпадають, тож держава повинна допомагати бізнесу, тим самим піднімаючи рівень життя населення. Уже понад 200 років існує Конституція США, яка практично не змінювалась. Вже тоді держава пообіцяла своїм громадянам добробут, волю, безпеку, і вона виконує обіцянки. І через це американські корпорації стали світовими. Їхні інтереси захищає не тільки президент США, але й самі корпорації виступають як союзники. А наші компанії навіть у своїй країні часто бувають вигнанцями.
Дуже багато років точиться розмова про те, що міжнародний капітал повинен мати якісь привілеї перед національним. Я вважаю навпаки. Національний капітал повинен мати привілеї. Іноземні компанії і так мають вільний доступ до фінансових ресурсів, великий досвід роботи у ринкових умовах. Натомість українські компанії, які тільки розвиваються і не мають на що спертися, і так знаходяться в нерівних умовах перед фіскальними органами, корупціонерами всіх мастей.
Мені дуже подобається займатися бізнесом, економікою, тут є що робити. Повірте, є дуже багато хороших проектів, які потрібно було б впровадити. Але нам часто доводиться стояти однією ногою в політиці і захищати те, що ти вже зробив і плануєш зробити. Треба виховувати в суспільстві розуміння того, що інтереси держави і бізнесу одні і ті самі, і треба підтримувати національних виробників.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
