Одна тридцята України під сміттєзвалищами
Всі би ми хочемо дихати ідеально свіжим повітрям, пити чисту воду і споживати натуральні харчі. Але чи є людина дружньою до навколишнього середовища? Чому плата за цивілізований спосіб життя вбиває нашу природу?
Екологічні небезпеки, перш за все, створюються нашими руками – наприклад, Чорнобильська зона, або постійні останніми роками потопи в Україні. Вже не кажу про відходи промисловості.
Коли мова йде про "екологічно несприятливі умови життя", то слід розуміти, що вони створені самими людьми.
А коли говоримо "екологічно сприятливі умови", то в уяві постає недоторкана частина природи. Але чи багато залишилось такої природи?
Найкращі місця для життя там – де приємно жити. І не має значення, чи то місто, чи гірська долина, чи берег моря. Всі ми хочемо, щоб навколо було чисто – і це основний показник екологічності.
А що ми робимо для того? Чи знаєте Ви, що 1/30 території нашої країни зайнята сміттєзвалищами! Кожен українець за рік викидає 300 кг відходів. І це без врахування транспорту, промислового виробництво товарів, яке дає величезні викиди й відходи. Але, тим не менш, ніхто не хоче приймати особистої вини за забруднення лісів, води, вулиць.
Я часто запитую себе: що можна зробити для покращення екологічної ситуації?
Ми маємо відмовитись від споживацького ставлення до природи. Наші працівники пишаються тим, що корпорація "Оболонь" почала реалізовувати масштабні екологічні проекти. Окрім інновацій на основному виробництві, ми запустили завод із переробки пластикових пляшок у м. Олександрія Кіровоградської області та створили невелике підприємство на Хмельниччині, яка виробляє дизпаливо із пластмас, в т.ч. ПЕТ відходів. Бізнес має бути не лише соціально відповідальним, а також екологічно відповідальним.
Ми повинні виховувати екологічну свідомість у собі та у інших. Можна починати із себе, власного прикладу. Наступний крок – виходити на громадські обговорення із участю експертів, проводити конференції, залучати ЗМІ. У березні в Києві відбувся міжнародний бізнес-саміт з проблем змін клімату, який на одному майданчику звів бізнесменів, експертів та громадські організації. Відбулася дуже цікава й корисна дискусія.
Ще краще, якщо питанням екологічної освіти всього населення почнуть опікуватись на державному рівні.
Екологія має стати частиною етики життя. Всі виправдання людей, бізнесу і урядів, які не хочуть боротись зі зміною клімату, полягають у тому, що вони не бачать цієї проблеми. Але про неї треба говорити. Прогнозувати можливі наслідки. Це глобальна проблема. Але що нам заважає не шкодити природі і прибрати сміття, яке ми утворюємо? Парникових викидів ми не в змозі побачити, а от сміття, яке лишається на узбіччях, лісах, ріках, бачимо щодня!
Я переконаний, що роль корпоративного сектору в побудові екологічно сприятливих умов життя є визначальною. Кожна організація, не зважаючи на її масштаб і сферу діяльності, в змозі стати більш дружньою до навколишнього середовища. І не обов'язково одразу запускати такі масштабні проекти як в "Оболоні". Можна почати хоча б із впровадження принципів "зеленого офісу".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
