25 жовтня 2012, 02:11

Обережно: європокращено!

Цього тижня відбулася презентація литовської стрічки про українські європрагнення. Назва "Україна в контексті Європи: від минулого до майбутнього " (зйомка – литовська студія "Атлантида Балтів", автор – Саулюс Новікас). Здавалося б, євроконтекст нам зараз не світить. Але стрічка говорить геть про інше.

Звісно, приємно, що Литва, яка наступного року головуватиме в ЄС, – хоче бачити нас у Європі. І це, без сумніву – послання номер один, яке намагається донести її автор. Але як розуміти наприклад ось такий пасаж:

Уривок із стрічки- начитка автора: "Існує думка, що справи Тимошенко і Луценка – це цинічна розправа над ними... Але кожен чує те, що розуміє – в Україні існують інші закони. Тому Європа їх не розуміє..."



І це – природно, резюмує автор. І це резюме неймовірно схоже до тих пасажів, які виводить на цю тему нинішній президент України, в ті рідкісні миті, коли комусь вдається задати йому це питання.

Фільм начебто наївний, але насправді – містить чіткі послання невідомому адресату (невідомому – бо залишилося невідомим, де саме показуватимуть кіно – але за настроєм, воно б пасувало державному телебаченню). І ці послання у ньому аж надто нагадують провладну риторику.

Стрічку презентують за кілька днів до парламентських виборів. І про них тут є такий пасаж:

Уривок із стрічки – начитка автора: "Вже зараз довелося чути, що вибори будуть сфальсифіковані. Що формуються цілі наметові містечка (ДЕ ВОНИ? – О.С.), готується сценарій протесту, утискаються права опозиції... Що Європа повинна бойкотувати україну..."



І це ще одне послання стрічки – не повинна Європа бойкотувати Україну. Про це ж на презентації говорили кілька гостей. Серед них – Віктор Успаскіх. Литовський депутат європарламенту, лідер партії Праці, фактично уже переможця цьогорічних парламентських перегонів у Литві (попри те, що ще буде другий тур виборів).

У вступному слові до стрічки Віктор Успаскіх закликав українців... насамперед не виносити бруд із хати. З промови випливало як докір опозиції, що приїздить до європарламенту і критикує рішення влади (і це також дуже схоже на риторику провладної української політсили). Не виносити сміття – не прийнято й у литовців, – поділився євродепутат, хоча виносити є що.

І справді: якщо прогуглити литовські сайти, нескладно побачити інформацію про звинувачення партії цього діяча. На виборах – у підкупі виборців. А взагалі – він звинувачувався у конфлікті інтересів на міністерській посаді, тікав до Москви і звідти – назад у Литву, але вже – під домашній арешт.

І тут навіть не хочеться задавати собі питання – що спільного у цього євродепутата і сина українського прем'єр-міністра, який теж завітав на презентацію. Окрім того, що над Успаскім у Вільнюсі піджартовують – що ледве спромігся вивчити литовську, але російського акценту так і не позбувся. Але протеревенили із сином Азарова у кулуарах презентації вони достатньо. На перегляд стрічки прем'єрський син (який сам уже ґрунтовно євроінтегрувався – про його австрійське життя-буття докладно писала УП) не залишився, хоча там про євромайбуття України розмірковує і його батько. Очевидно, у нього на цій презентації був інший інтерес (не дарма його розшукував національний канал України – аби записати важливий синхрон по темі).

З одного боку, приємно, що навіть владні діти розуміють – піаритися вигідніше на Європі. А з іншого боку – Європа у цьому випадку якась дивна. На тлі резолюцій через рішення українських судів про долю Тимошенко й Луценка, на тлі численних звинувачень у зниженні рівня демократії в Україні, чути таку риторику як у згаданого європарламентаря – несподівано. Наприклад, аби оцінити рівень демократії – Віктору Успаскіх, за його словами, треба пожити тут кілька місяців. До Білорусі – Україні ще далеко. А щодо висновків його колег із Європи про Україну-теперішню, відповідь пролунала така: "я на щастя, народився нормальною людиною і реакційні сили не підтримую". Фактично, такими висловами європарламентар просто поставив під сумнів резолюції по Україні (ПАРЄ, США). Оцініть самі – ось цей уривок інтерв'ю євро парламентарія українським журналістам:



Повертаючись до стрічки. Про покращення в Україні говорить її екс-президент Леонід Кравчук. Ось його слова:

Леонід Кравчук: "З приходом Януковича в Україні почалися реальні реформи: економічна, судова, соціальна... десяток реформ..."



Премєр-міністр України переказав у стрічці свою традиційну промову – про негідних "попєрєдніків". А про допомогу Литви у нашому євромайбутті сказав таке:

Микола Азаров: "Литва для нас вікно в Європу. Це можливість виходу наших товарів на європейські ринки".

Хочеться вірити, це вікно потрібне Україні не лише для того, щоби закидувати у нього українські продукти. Але загалом від стрічки залишається не про європейський, а... провладний осад. Чомусь складається враження, що окремі елементи укр.суч.влади просто розкладають яйця в різні кошики.

Не будь страусом.

Прикро, та схоже, нема людини, яка могла б пояснити Віктору Федоровичу, хоча б на пальцях, що країна – не Межигір'я. Це не його персональний простір, яким він може розпоряджатися залежно від напряму вітру своїх думок...

Прецедент Тітушка

На цьому відео – троє підсудних визнають свою вину публічно, у суді, у присутності камер. Вибачаючись перед УСІМА журналістами (це одна із умов угоди) – ці троє осіб, так би мовити, проявляють рішучість...

1 липня – суд у справі Тітушка (+РОЛИК)

Понеділок, 1 липня о 10-ій – Шевченківський суд м. Києва – суд у справі Вадима Румуна Титушка (напад на журналістів). Для зручності і хронологічності змонтувала усе наявне у нас відео і фото в один ролик, з заповільненнями-підкреслюваннями тощо...

Ж і Пряник.

Завтра політики і держслужбовці будуть слати нам привітання. З днем журналіста. Як правило – фальшиві. Кожного року різні політичні сили і держустанови відправляють нам листівки із пафосним, скопійованим із минулорічних текстів набором слів...

гопо-спортівуси VS журналісти (+НОВЕ ВІДЕО!)

Аби не було спекуляцій – спробую відновити тут хронологію. Це стало можливим завдяки новому відео – на якому зафіксовано початок нападання. Це відео журналістки Валерії Івашкіної (сайт Думская...

ars longa: Пінзель у Луврі

Кажуть, у Бориса Возницького – була мрія. Аби Пінзеля побачив Лувр. Ця мрія втілилася у життя – через півроку як не стало Бориса Возницького...