18 квітня 2014, 00:10

Чому ми ломимося у суди

Сьогодні під Вищим адміністративним судом лунали вибухи. Від зіткнень з державною службою охороною нас відділило лише рішення суддів розійтися і не обирати собі нового голову.

Одразу скажу – це дуже неправильно і дуже неприємно. Причини три.

Перше. Сутенери в мантіях часів Віктора Януковича безсовісно висувають свої кандидатури. Сьогодні це зробив Микола Кобилянський, представник Януковича у Вищій раді юстиції. Ми звільнили його законом про початок очищення судів в минулу п'ятницю і цей пан знову лізе у вікно. Це неприпустимо. Ви, пане Кобилянський, просто не маєте морального права претендувати на крісло голови найвищого у суперечках держави та громадянина суду. Якщо Ви цього досі не зрозуміли, шкода.

Друге. Нинішні керівники держави не проти зберегти людей Януковича на ключових посадах. Саме тому керівник Управління державної охорони Валерій Гелетей оточив сьогодні суд тісним кільцем своїх бійців. Ще й поставив всередині невідомий спецпідрозділ. Пане Валерію, не витрачайте сили і гроші держави на таку дурницю. Ваші бійці, до речі, переважно нас підтримують. На відміну від Сергія Пашинського, вони розуміють те ж, що й ми: залишати людей Януковича керівниками найвищих судів смертельно небезпечно. У потрібний момент вони зрадять країну і оголосять всіх нас поза законом на радість "папі" і Путіну. Тому при зміні і голови Вищого господарського суду, і голови Вищого спеціалізованого суду з цивільних та кримінальних справ удошники раділи результату не менше козаків з четвертої сотні.

Третє. Люди не довіряють суддям. Я прошу кожного суддю це усвідомити. Ваша честь, довіру, як і незалежність, судам і суддям ще треба заслужити. Більшість з вас віддали свою незалежність долару та можновладцям. Станьте незалежними від них і тоді суспільство визнає вашу незалежність. А поки в нас дуже проста вимога – на кожних виборах мають бути представники громадськості.

Тому, шановні судді Вищого адміністративного суду, ми обов'язково зустрінемося, коли ви знову повернемося до зали засідань обирати собі голову.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як вдалося захистити свободу слова

Віктор Шокін, Генпрокурор часів Петра Порошенка, поставив мене перед складним вибором. Він отримав вердикт Київського апеляційного суду, що мої слова про його корумпованість у трирічної давнини інтерв'ю журналістці Тані Даниленко є наклепом...

Що спільного у долях Андрія Антоненка та Романа Протасевича

Обурення, співчуття, думка "а якщо так зроблять зі мною" – думаю, це реакція багатьох на випробування, які переживає зараз білоруський опозиціонер...

Хто ще у павутині Медведчука?

Наскільки можна зрозуміти, відкриті Генпрокуратурою та Службою безпеки України записи розмов Віктора Медведчука з російським віце-прем'єром Дмитром Козаком були зроблені ще у 2015 році...

Наступне завдання – очистити Вищу раду правосуддя

Шана Президенту України за згоду ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Важливо не зупинятися. Упирі, по яких вдарили подібні рішення, цього вже не забудуть...

Як посилити Україну напередодні можливого російського вторгнення

Голова ключового суду вже 10 місяців під слідством у справі про створення організованого злочинного угруповування з числа найвищих суддів і....

Шухевич – у нашому Пантеоні. Крапка. Усі суперечки – історикам

Роман Шухевич був талановитим спортсменом, успішним бізнесменом, але обрав шлях воїна. І створив найкращу за історію України повстанську армію...