Для чого я вступаю в партію
Завтра разом з Вікою Сюмар, Юрієм Дерев'янком, Олею Галабалою, Сергієм Тараном, Сергієм Івановим з Луганська, Русланом Форостяком з Одеси та громадськими активістами з багатьох інших міст об'єднуюся в партію "Воля". Так називалася наша громадська ініціатива. Вона проіснувала рік, за який ми встигли підняти Київ на боротьбу з підконтрольною Януковичу Київрадою та стати одними з організаторів Євромайдану.
Тепер час перетворюватися на партію.
Як людині, яка 18 років віддала журналістиці, мені страшно навіть вимовляти ці слова – "вступ до партії". Але іншого виходу я не бачу.
За сотню днів роботи в так і не утвореному офіційно, але все потужнішому Люстраційному комітеті я переконався – очищення держави неможливо без волі топ-посадовців. Якби ця воля була у генерального прокурора, у прем'єр-міністра, у голови Верховного суду – повірте, в судах би вже з'являлося правосуддя, яким там досі і не пахне. Як і закон в роботі правоохоронних органів.
Так само якби ця воля була у голови Служби безпеки, міністра оборони, міністра внутрішніх справ – вже почала би відступати корупція в державному апараті. Ще важливіше, вже з великою вірогідністю був би мирним Донбас. І навіть Крим (насамперед якби голова СБУ працював на Україну) – міг би залишитися наново.
"Би" в історії не буває. Навпаки, зараз в нашій країні реалізується класична історична істина про романтиків, які починають революції, і негідників, які привласнюють її результати.
Треба міняти хід подій. Жоден принцип Майдану не втілиться без взяття людьми Майдану політичної влади. І головна мрія Майдану – успішна Україна – теж без цього не вийде. В грудні я літав до Європарламенту розповісти про нашу революцію, що народжувалася. І тоді всі ветерани європейських революцій – починаючи з Вітаутаса Ландсбергіса та Вернера Шульца – в один голос кілька разів повторили: "Будь ласка, запам'ятайте – без взяття політичної влади Майдан не виграє. Ваші нинішні політичні сили спаплюжать і цей шанс".
Я тоді про це не розповідав – почалися спроби "Беркуту" нас витіснити, треба було єднатися з усіма, хто був на Майдані – ви все пам'ятаєте. Але тепер про це розповідає життя країни.
Чому не йдемо в політику разом з Олею Богомолець, Андрієм Садовим, Лесею Оробець, "Демальянсом"? Не один тиждень провели в перемовинах про об'єднання з багатьма людьми однієї крові. Думаю, доведеться ще не один тиждень продовжувати. Найважче, що нам українцям вдається – це об'єднуватися в одну команду. Волелюбні:).
Щоб переможна політична команда легше виходила, ми вирішили робити "Волю" без формального лідера. Керівними органами і партії, і її осередків будуть ради. Вони можуть обирати координаторів. Наша мета – привести до влади якомога більше людей Майдану. За поглядами, за принципами і за методами.
Про головне – що ми збираємося робити з владою. Ось перші п'ять:
1. Люстрація кожного судді, прокурора, співробітника СБУ, міліціонера та держслужбовця із залученням суспільства та детектора брехні
2. Армія за швейцарським зразком та потужними силами спецоперацій
3. Дерегуляція економіки із творенням електронної держави, відкриттям кожної платіжки за гроші платників податків і спецконтролем за усіма витратами топ-посадовців
4. Творення громад з передачею людям у власність багатоквартирних будинків та їхніх подвірь
5. Творення потужних суспільних медіа.
Більше про цілі, правила та плани готові розповісти завтра, в арт-кластері "Видубичі" (там, де проводиться Гогольфеста).
Ходімо брати владу
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
