Сквер на Прорізній – ще один приклад успіху (ПОЗИТИВНІ ВІБРАЦІЇ:))

У сквері внизу Прорізної з'явилися яскраві лавки, які ще більше прикрасили чудовий сквер у центрі Києва. А півроку тому його хотіли вирубати і збудувати ресторан.

Солідарна позиція місцевих мешканців, активістів "Збережи Старий Київ" (які в лютий мороз принесли розібраний паркан забудови і покинули його під дверима КМДА) та інших живих людей подолала мертвецький союз чиновників і бариг.



Це не перша перемога ЗСК. Вже три роки на Пейзажній алеї (це там, откуда єсть пішла Земля Руська:)) Міністерство закордонних справ не будує обіцяну багатоповерхівку.

А восени 2007-го, коли протистояння тільки розпочалося, під моїм постом із анонсом акції на захист Пейзажки, хтось жалісно написав: "А толку?"

Ось толк – зараз там не котлован і не приватна територія, а чудовий дитячий парк. Публічний простір.

Ще один приклад успіху – Березняківська. Там навіть ЗСК не було майже. Там місцеві мешканці самі діяли, а не тільки жалілися на кухнях або іронізували над владою у блогах. Вони сиділи годинами в судах, билися з найманцями і навіть з міліцією (та що там, вони самі організували свою міліцію з нічним чергуванням) – і відстояли спільне.

При цьому ніхто особливо не сподівався на політиків, владу чи опозицію.

Цими громадянами можна пишатися)) Вони роблять акції не заради процесу, а заради результату. І перемагають.

Тим часом чиновники-бариги не залишають у спокої Пейзажку. Два тижні тому поновилися судові розгляди – після того, як Костянтин Грищенко знову очолив МЗС. Нинішній чільник міністерства – номер 1 у списку осіб, які отримають квартири у будинку, що його МЗС хоче спорудити на місці дитячого скверу.



Завтра, о 14:00 – акція під МЗС. Їм усе мало:)

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.