Звернення до Валентини Матвієнко: російського політика і української жінки

Сучасні війни починаються не автоматною чергою і не артпідготовкою, не перетином чужого кордону. Вони починаються підписом на папірці, підняттям руки, або навіть мовчазною згодою політиків. Те, що найближчим часом може статися між Україною і Росією – не виключення.

Воля російського Президента на введення військ потребувала законодавчого освячення. І отримала його. Рада Редерації Росії миттєво та одноголосно підтримала запит свого президента на можливість застосування військових сил на території суверенної України. Рада Федерації, яку очолює українка Валентина Іванівна Матвієнко.

Саме підписане нею рішення, що розв'язує руки Володимиру Путіну, сьогодні розірвало сотні тисяч материнських сердець в Україні. Гадаю, і в Росії теж. І враховуючи ключову, вирішальну роль Голови Ради Федерації хочу звернутись до неї як жінки, політика і перш за все – українки.

Я, як і Ви, – українка, подолянка. Ви – з Хмельниччини, я – з Вінничини. Сьогодні моя старенька свекруха – Параска Костянтинівна Ставнійчук, їй 87 років, яка живе у мальовничому селі на Вінниччині із сльозами молиться за Україну. За мир і спокій на нашій з Вами землі! Для нашої сім'ї братерскість українського і російського народів має абсолютно природне, буквальне значення. Два брати мого чоловіка із своїми родинами – дітьми і онуками – живуть у Росії. Щє двоє – тут, на своїй Баьківщині.

Я хочу запитати Вас: як зробити так, щоб серце цієї жінки, мудрої, доброї, сьогодні не розірвалось від болю – після згоди Ради Федерації, яку Ви очолюєте, на введення російських збройних сил в Україну?

Я хочу запитати Вас: як зможете Ви подивитись у вічі своїм землякам, коли наміритесь приїхати до рідної хати, до свого села після такого рішення?

Я була радником Президента України Януковича більше двох років. Як раз з конституційних питань. Я хочу щоб Президент Росії і Ви знали, що більше чим за цілий рік у В.Януковича не знайшлося і десяти хвилин часу, щоб послухати про те, що у Конституційній Асамблеї, яку він створив з кращих конституціоналістів України, напрацьовано у питаннях реформування Конституції. Почути і порадитись у цих питаннях. Тому коли в Росії сьогодні наполягають на конституційній реформі в Україні, я Вас інформую – напрацювання є, українська держава готова до вирішення проблем реформування Конституції. Однак вирішувати ці питання за часів президентства Віктора Януковича сам Президент не давав можливості.

Я закликаю Вас, шановна Валентино Іванівно, нехай прокинеться Ваша українська душа і материнське серце!

Допоможіть своєму Президентові Великої Росії зрозуміти глибину і щирість братських стосунків. Зрозуміти, що Україні сьогодні потрібні мир і стабільність, що будь-який конфлікт за усіх складних обставин Україна вирішить сама і у мирний спосіб.Ніколи не пізно відступити на крок від краю, за яким розриваються материнські серця. І Росія, і Україна, мають багато трагічного досвіду навіть у своїй сучасній історії.

Ваша роль у цій історії, сподіваюсь, ще не остаточна і не категорична.

З повагою, Марина Ставнійчук.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.