Чи знає Президент України про тотальну дискримінацію внутрішньо переміщених осіб в Україні? (Відкритий лист громадськості)

Натхненні та емоційні, сповнені шляхетних поривів промови Президента України Петра Порошенка можна слухати нескінченно.

Особливо красномовним був глава нашої держави під час заходів в рамках ювілейної 70-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, зокрема під час Саміту з прийняття Цілей сталого розвитку, Саміту з питань миротворчості, а також беручи участь у загальних дебатах. З істинами, які лунали з вуст президента, неможливо не погодитись. Більш того, хочеться пишатися, що це представник твоєї країни.

Питання лише в тім, сприймає президент, а також його проєвропейська більшість у парламенті ці думки як керівництво до дії, чи просто як набір слів, складений в ефектну словесну формулу "для зовнішнього вжитку"?

У мене є підстави вважати, що деякі свої думки очільник держави, на жаль, виголошує не з метою реалізації їх в життя, а, як кажуть, для "красного слівця", "про людське око".

Бо вони не відповідають реальності в Україні. Є слова, а є дії. Зараз наведу кілька тез з виступів президента у Нью-Йорку цими днями. А потім – про дії...

- Без миру та свободи не буде ніякого сталого розвитку... Його не досягнути там, де царюють агресивні ідеології, що виправдовують пригнічення одного народу іншим, де порушуються ключові права і свободи людини.

- Зовнішня агресія призвела до появи нової форми бідності – раптової чи несподіваної бідності, яка впливає на життя близько 1,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні.

- І криза внутрішньо переміщених осіб, кількість яких складає 1,5 мільйона, є найбільшою проблемою не тільки України, а й всього регіону.

Півтора мільйона людей, про яких так пафосно говорить Петро Порошенко, нині позбавлені також права голосу на місцевих виборах, які мають відбутися 25 жовтня цього року. Тобто – принижені. Їхньою свободою та пріоритетними правами, передбаченими Конституцією України, гарантіями Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що ґрунтуються на міжнародних зобов'язаннях України у сфері прав людини, знехтували.

Це становище, навмисно створене, чи через чиюсь дурість, чи безграмотність, чи просто недалекоглядність, також аж ніяк не відповідають таким тезам виступу президента:

- Почуття приниження, ігнорування волі народу й порушення основних прав змусило українців вийти на вулиці у 2013 році і почати Революцію Гідності.

- Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за свою свободу і право жити у вільній країні – ціну людського життя.

- Саме тому інтереси кожної окремої людини і захист прав людей заклали фундамент для моєї програми великомасштабних реформ, запущеної рік тому.

Наостанок на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, Петро Олексійович сказав: "Євангеліє від Іоанна вчить нас: "Спочатку було слово". Але яке Євангеліє ви надаєте миру, якщо всі ваші слова брехливі?"

Відчуваєте дисонанс? Звичайно. Бо насправді в державі сьогодні дискриміновані права громадян України, які свідомо обрали Україну, обрали нові для себе територіальні громади як місце свого теперішнього та майбутнього проживання.

І саме нині, можливо використовуючи останню нагоду у швидкоплинному виборчому процесі, ми вимушені нагадувати про це людині, яка займає найвищу посаду в цій державі та на словах демонструє розуміння, співчуття та несамовиту боротьбу за права всіх обездолених... А на ділі?

Я і мої колеги готові у професійній та публічній дискусії доводити правоту кожного слова у своєму відкритому листі, правдивість і професійність нашої позиції.

Лист відкритий для тих, хто вважає за необхідне приєднатися.

Президенту України

Петру Порошенку,

Голові Верховної Ради України

Володимиру Гройсману,

Головам депутатських фракцій та груп

Верховної Ради України

Відкритий лист

25 жовтня 2015 року в Україні – місцеві вибори. Процес ухвалення та зміст нового Закону України "Про місцеві вибори" свідчить про те, що влада не має політичної волі та демократичного потенціалу для забезпечення рівності можливостей, вільного волевиявлення на принципах загального, рівного, прямого виборчого права для усіх громадян України на цих виборах.

Відсутність справжньої інклюзивної парламентської дискусії щодо змісту Закону про місцеві вибори, свідома гра влади в політичні наперстки при його прийнятті, має сьогодні єдиний результат – витворили черговий гібридний закон, як експеримент над місцевим самоврядуванням в Україні. Зокрема, цей Закон містить серйозні потенційні ризики надмірного і тіньового впливу партійних структур на результати цих виборів при одночасному позбавленні безпосереднього впливу виборців – членів територіальних громад, як головних суб'єктів виборчого процесу, на їх результати. Закон має також небезпечну корупційну складову, що вже проявилась під час формування партійних списків та висуванні кандидатів на виборах тощо.

Серед актуальних і суспільноболючих проблем, які не вирішуються Законом про місцеві вибори, є питання забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб – громадян України, які були вимушені залишити домівки, звичне життя передовсім у зв'язку з анексією АРК і Севастополя, військовою агресією на Донбасі. Більш того, при ухваленні цього Закону було спеціально заблоковано існуючий механізм участі у голосуванні вимушених переселенців, що в свій час на виконання Конституції України та Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" був передбачений у Законі України "Про Державний реєстр виборців", як гарантія забезпечення їх виборчих прав на виборах Президента України, народних депутатів України, а також на місцевих виборах, що суперечить статтям 21, 22, 24, 38, 64, 68 Конституції України.

Низка громадських організацій звертає Вашу увагу, що нині через навмисне та свідоме блокування питання забезпечення права внутрішніх переселенців брати участь у місцевих виборах, понад півтора мільйони громадян України абсолютно дискриміновані парламентом та главою держави і позбавлені такого права.

На наше переконання, у цьому полягає політична позиція "нової демократичної української влади", яка продовжує перешкоджати інтеграції, соціальній адаптації, порушувати права внутрішньо переміщених осіб. Влада веде політику, що фактично призводить до розколу українського суспільства.

Відсутність прагнення у влади сприяти внутрішньо переміщеним особам – громадянам України, які вже більш ніж півтора року проживають у нових громадах, свідомо обрали їх, як місце свого нинішнього та майбутнього проживання, у забезпеченні права та наданні можливостей брати участь у виборах, в управлінні місцевими справами, чітко проявляється також і у процесі підготовки змін до місцевого виборчого законодавства. Усі парламентські політичні сили, насамперед представники коаліційної більшості, спочатку довго практично ігнорували цю проблему, а нині, зареєструвавши три проекти законів, що містять різні механізми забезпечення права вимушених переселенців брати участь у місцевих виборах, не проявляють здатності домовлятись, таким чином позбавляючи суспільство останнього шансу на ухвалення відповідних змін до Закону.

Зважаючи на неприпустимість такої ситуації в умовах прагнення України до європейської інтеграції, а також беручи до уваги нагальність проблеми та брак часу, вимагаємо від Верховної Ради України, Президента України терміново, не пізніше як 6 жовтня 2015 року, розглянути питання внесення необхідних змін до Закону України "Про місцеві вибори" та інших законів України в частині забезпечення конституційного права внутрішньо переміщених осіб на участь у місцевих виборах, що відбудуться в Україні 25 жовтня 2015 року.

Пропонуємо ухвалити з відповідним доопрацюванням проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб" (реєстр. N2501а-1 від 21.08.2015) або за цих виняткових обставин внести відповідні зміни до Закону України "Про місцеві вибори", вилучивши з числа його положень відповідний "блокуючий механізм", зокрема, припис абзацу другого частини третьої статті 30 Закону, який передбачає, що "положення частини третьої статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців" не застосовується на місцевих виборах", а заразом передбачити, що відповідний порядок забезпечення голосування внутрішньо переміщених осіб на цих виборах встановлюється Центральною виборчою комісією.

Закликаємо парламент і президента відкинути свої суб'єктивні політичні інтереси та спекуляції, не імітувати бурхливу політичну діяльність, і врешті решт продемонструвати народові України та світовій спільноті здатність забезпечити реалізацію пріоритетного конституційного права – права брати участь у виборах для внутрішньо переміщених осіб, так само як і для інших громадян України.

Дискримінація вимушених переселенців, громадян України у реалізації їх пріоритетного конституційного права обирати, бути обраним до органів місцевого самоврядування, суперечить не тільки Конституції України, а й міжнародним зобов'язанням України у сфері прав людини.

З цим відкритим листом від імені громадських об'єднань, партій, що виступають на захист права внутрішньо переміщених осіб – громадян України брати участь у місцевих виборах в Україні, звертаються:

Маломуж М.Г. – голова Всеукраїнської Координаційної Ради офіцерів та військовослужбовців Збройних сил, правоохоронних органів та військових формувань, Лідер Української партії Честі, генерал армії України;

Ставнійчук М.І. – голова правління Громадського об'єднання "За демократію через право", заступник Голови Союзу юристів України;

Шевченко В.Г. – заступник голови Всеукраїнського Центру національної безпеки;

Єрмішина О.В. – голова Громадської організації "Всеукраїнська організація зі справ вимушених переселенців";

Уграк О.І. – голова Координаційної ради об'єднання територіальних громад "Україна, що бореться";

Целовальніченко Н.Є. – керівник ГО "Луганська Правозахисна Група";

Зинов'єва Ж.І. – голова ГО "БФ Кримські біженці";

Гладкова Т.В. – голова Дніпропетровського обласного ГО "Сила Майбутнього";

Скворцова Л.Г. – голова правління ГО "Кримська правозахисна ініціатива";

Саакян О.А. – голова Єдиного Координаційного Центру "Донбас";

Засоба А. – голова Правління ГО "Кримська Діаспора";

Бабій Т.М. – голова правління БО "БФ Нація UA";

Кармазін Ю.А. – голова Партії захисників Вітчизни;

Виноградова В.В. – голова ВГО "Жіночий рух "Жінки за єдність Українського народу" (об'єднує 162 ГО);

Тамтушян І.Г. – президент Всеукраїнської координаційної ради громадської безпеки;

Криворучко В.В. – голова правління ГО "Фонди розвитку культури та мистецтв "Джерело надії";

Яценко Л.С. – голова Спілки дрібних підприємців;

Косарев О.А. – президент ВГО "Комітет по боротьбі з організованою злочинність та корупцією";

Кутний Р.А. – голова правління ВГО "Народний антикорупційний нагляд";

Нікрасова Л.М. – президент Благодійного фонду соціального захисту ветеранів війни;

Дідковський В.Й. – голова ГО "Україна за НАТО";

Колодзінський В.А. – голова ГО "Блок патріотичних сил";

Ружин З.В. – голова ВГО "Поступ Жінок-мироносиць";

Іванько О.О. – президент Асоціації військових вчених – учасників бойових дій;

Горьков А.О. – голова ГО "Громадська ініціатива".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.