Напускна боротьба з корупцією від Тетяни Чорновол. Трохи історії
Цей допис був вперше опублікований на моїй facebook-сторінці, та оскільки увага до нього виявилася доволі значною, варто перенести його на загал, у блог на УП.
Він не є журналістською роботою – власне, я не маю зацікавленості досліджувати стиль життя Тетяни Чорновол. Але "в тусовці" чудово знають, що стиль її мислення – дуже далекий від іміджу непримиренного борця з корупцією, який вона обрала. Так, Тетяна присвятила чимало часу боротьбі зі вкраденим у держави "Межигір'ям", але коли сама мала можливість взяти собі землю під "маєточок", нехай і меншого масштабу – відкрито зізнавалася колегам, що такий шанс не можна випускати.
Кожен сам має вирішити, чи вірити у щирість її боротьби з громадськими організаціями, яка обурила навіть тих, хто не підпадає під нову вимогу щодо декларування. Особисто я – маю підстави не вірити.
Далі – текст fb-допису, про який йшлося на початку.
------------------------
Для тих, хто вважає, що Таня Чорновол раніше була щирим антикорупціонером, і лише зараз скурвилася – невеличка історія про корупцію.
2007 рік (чи навіть кінець 2006), Таня ще була журналістом і з нею цілком норм було спілкуватися. Ми тоді сиділи журналістською тусовкою МВЦ на Броварському проспекті, чекали на завершення якогось закритого з'їзду.
Це було до кризи, зарплатні в Ъ були нормальні, я ще мав трохи заощаджень і не мав іпотеки, як зараз. А тому – обговорював з колегами насущне – як би прилаштувати гроші, доки не накопичу на перший взнос для квартири. І тут доєдналася Таня і прямо сказала: слухай, тут є така схема: можна дати хабар і отримати землю в Криму, я саме планую їхати. Доєднуйся, щоби робити це разом.
При чому йшлося не про загальні речі, а про конкретику. Мовляв, є знайомий голова в селі Грушівка під Судаком, який це організує, і є якісь виходи власне на Судак; і там і там зроблять рішення про виділення паю. Перше – дешевше, друге – біля моря, дорожче, але "воно того варте, грошей треба бути дати менше за ринкову вартість землі". Жодної проблеми, до речі, "борчиня з корупцією" тут не бачила – розмова йшла не віч-на-віч, а відкрито.
Вона саме збиралася їхати машиною до Криму (наскільки я пам'ятаю, казала, що їде з мамою) і їй було б зручно це робити з кимось. Дала час подумати ("Але погоджуйся, бо справа того варта"). Я, звісно, їй так і не перезвонив. Танунафіг. І, оскільки перетиналися ми не так часто, то навіть і не цікавився, як склалися її хабарницькі справи.
А вже згодом, після е-декларацій, з'ясувалося, що у Тані задекларовані дві ділянки в Криму. ЗМІ пишуть, що обидві – в Судаку. А я вангую, що одна в Судаку, а друга – в Грушівці.
Мораль? А немає моралі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
