Бюджет-2022 і потреба в новій стратегії розвитку економіки для України

У Верховну раду було внесено проект бюджету на 2022 рік. Сказати, що це і є основний документ за яким Україна житиме наступного року – не сказати нічого. Від цифр записаних у бюджеті залежить як те, чи поремонтують нарешті дорогу біля вашого будинку, так і те, чи отримає ваша бабуся достойну пенсію.

Загальна сума видатків цьогоріч складає 1.46 трлн гривень. Сума амбітна, втім її третина, близько 500 млрд грн іде на обслуговування зовнішнього боргу – тобто по суті, буде виводитися з національної економіки і повертатися за кордон кредиторам. У той же час, на науку закладено 13.8 млрд гривень, а на культуру – 13.5 млрд. Щодо середньої зарплати, то її розмір прогнозують на рівні 15 258 грн, а мінімальна зарплата впродовж 2022 року буде становити 6500 грн.

Уже зараз стає зрозуміло, що новий бюджет не стане бюджетом розвитку: занадто мало змін у державній бюджетній політиці ми бачимо. Політика затягування пасків, на жаль, продовжується. І західні кредити тут, на жаль, не є запорукою оздоровлення цієї системи, бо міжнародні фінансові установи зацікавлені передусім у тому, аби ви повернули їм кредит з відсотками за будь-яких умов, а не у розвитку урядування і ефективній економіці. Саме тому рецепти МВФ не працюють так, як часом пишуть лоялісти такого шляху: вони спрямовані суто на повернення боргу назад, а не стимулювання економіки.

У той же час, немає на горизонті і швидкої зміни державної економічної політики. Адже бюджет – лише ситуативний зріз, маркер ситуації, а не сама ця політика. Допоки ми будемо сподіватися виключно на іноземних кредиторів, доти у нас не буде і якісної системи з якою можна було б робити ривки вперед. Допоки в країні приймаються ганебні закони в стилі 5600, що мають на меті лише підвищення оподаткування ціною бізнес-середовища, ми навряд чи можемо говорити про повноцінний розвиток. Для цього розвитку ще треба буде змінюватися і формувати нові ефективні підходи, а цього якраз і бракує нинішній Україні.