В умовах війни розвиток українського спорту не має зупинятися.

В умовах війни розвиток українського спорту не має зупинятися. Це стає особливо зрозумілим, якщо ми сходимось на думці, що війна може тривати довго. Сильні, міцні та витривалі громадяни необхідні Україні і для перемоги, і для мирного життя. Поява нової команди в міністерстві спорту може дати новий поштовх розвитку цієї сфери, однак лише за умов якщо будуть від початку робитися коректні кроки.

По-перше, ми маємо розгорнути масштабну кампанію з бойкоту РФ в усьому міжнародному спорті. Наявних нині зусиль для цього недостатньо. Держава має взяти на себе відповідальність і консолідувати зусилля, залучити відомих спортсменів з різних країн, міжнародного рівня медіа і українців за кордоном. І російський спорт і російські окупаційні війська фінансуються з одних і тих же джерел: Газпрому, Роснафти та інших російських компаній. Світ має знати, якого "Троянського коня" намагаються привезти на Олімпіаду росіяни, приховуючись за гаслами про політичну нейтральність спорту.

По-друге в Україні давно уже необхідно провести чіткий незалежний аудит спортивної інфраструктури. Ми маємо розуміти, де і в якому стані знаходяться обʼєкти, кому вони належать і як експлуатуються. Як полягає справа із тренерами та іншими працівниками. Треба чітко виділяти перспективні і малоперспективні обʼєкти, перше чергові та друга чергові питання, кратко строкові та довго строкові завдання. Старатися працювати над доступністю спорту. Аби спорт не був прерогативою лише великих міст, а був доступний і в дрібніших населених пунктах слід докладати зусиль.

По-третє. Спортивна підготовка громадян, секції з рукопашного бою, кульової стрільби, спортивного орієнтування та інших видів – важлива складова загальнонаціональної обороноздатності. Якщо ми будемо готувати наших громадян до військової служби завчасно – зростають шанси на те, що в армії вони принаймні зможуть витримувати ті навантаження, які будуть. Масовий спорт – не просто розвага, а один із засобів створити нашій державі більш безпечне майбутнє.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.