3 червня 2008, 12:55

Київські вибори показали, що конфлікт між Ющенком і Тимошенко призведе до президентства Януковича

Результатом тривалого конфлікту між Юлією Тимошенко і президентом Віктором Ющенком може стати перемога Віктора Януковича на президентських виборах, і підсумки дострокових виборів мера Києва – тому яскраве підтвердження.



У команди Ющенка і Тимошенко існує відчуття, що їх конфлікт приведе до перетягування демократично орієнтованого електорату на свій бік. Що варто лише ще раз звинуватити "партнерів по коаліції" у "непрофесійності" чи "зраді Майдану", і прозрілі демократично налаштовані виборців радісно перебіжать саме на їхній бік. Але насправді цей конфлікт стає причиною розчарування в обох кандидатах. Насправді, зневірені виборці поповнюють лави тих, які ще не "визначилися", або тих, хто просто не прийде голосувати на чергових або дострокових президентських виборах...

Рекордно низька явка на виборах у Києві, коли значна частина потенційних виборців демократів просто не прийшли голосувати, внаслідок чого переможцем став кандидат з іншого табору, – останнє попередження і для президента, і для прем'єра про те, що їхня боротьба – це не перетягування "помаранчевого" електорату з боку вбік, а, швидше, ставка на колективне самознищення всіх тих, хто пов'язував себе з європейським вибором і демократичним трендом в українській політиці.

Якщо зневіра у "демократичних" політиках є актуальною для інформаційно відкритого і вельми освіченого Києва, то це тим більше актуально для провінції. А для майбутнього президента стратегічно важливо заручитися підтримкою саме в провінції, – в центральних і південних областях, і саме там прихильники Ющенка і Тимошенко найнесталіші і навразливіші, і саме на них може найбільше позначитися публічне з'ясування стосунків між лідерами демократичних сил. На тлі розчарування в цих регіонах посилюватимуться позиції Віктора Януковича і, навіть, Володимира Литвина як альтернативи безкінечним війнам у таборі демократів.

... Водночас, коли між Ющенком і Тимошенко немає розбіжностей, вони показують гарні результати, прикладом чого є успішні євроінтеграційні зусилля сьогоднішнього уряду, з приводу яких між прем'єром і президентом існує абсолютна згода.

Однак щодо внутрішньої політики згоди немає. Адже посада Президента – одна. А їх – двоє. Хоча вони серйозно помиляються, коли вважають, що їх ЛИШЕ двоє...

Зміна влади у Великій Британії – антиросійський курс без змін

Що справді подобається у британській політиці, то це те, що незалежно від зміни політичних партій геополітичні орієнтири і антиросійська позиція Лондона залишатиметься незмінною...

Вступ України до ЄС – побудова нової "берлінської стіни"

Оптимістична дата вступу України до ЄС – 2030 – через 6 років. Приблизно скільки часу забрав вступ Хорватії до Євросоюзу, яку у цьому контексті часто порівнюють з Україною...

Вибори до Європарламенту: нова більшість для вчорашніх викликів

Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи – попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре...

Які "гарантії безпеки" потрібні Україні

Справжні гарантії безпеки мають містити не лише загальні запевнення у дружбі і "право" оперативно консультуватися з гарантом у разі небезпеки, а і дуже конкретні механізми спільної оборони у разі нової війни...

Європа без США?

Головна тема безпекових дискусій в Європі – що робити, якщо у США до влади повернеться Трамп. Після десятиріч перекладання відповідальності за європейську безпеку на плечі американців у Старому світі раптом настало усвідомлення, що може трапитися так, що європейська безпека буде залежати винятково від європейців...

Україна – тест для на майбутнє європейської системи безпеки.

Які перспективи України у майбутній системі європейської безпеки? (Продовження попереднього посту про дискусії щодо європейської безпеки за правилом Чатем-хауса, організованій одним із провідних європейських аналітичних центрів) 1️⃣ Україну справді готові брати і в НАТО, і в ЄС...