1 січня 2014, 13:34

Новий рік як народження українського макрокосму

Після двох десятків років державної незалежності українці нарешті почали намацувати смисли національної ідеї. Цьому допомогла шокотерапія Януковича, яка поставила українців на межу національного виживання. Не у академічних пошуках істини з бібліотеками та круглими столами, а у спротиві режиму українці почали демонструвати ту ідеальну модель світоустрою, яка становить для них сенс суспільного буття.

У цьому макрокосмі точно немає місця для "самодержавства, православ'я, народності" та печерної віри в доброго царя, до якої нас знову тягне нікчемна влада.

Зараз важко сказати скільки в тому макрокосмі відведено місця для відлуння "американської мрії" з її індивідуалізмом, чи для ідеологій європейській націй, які по-своєму бачили і бачать світову дійсність.

Але тепер точно відомо, що в українському макрокосмі є слово свобода, є точно поняття гідність, є переконання про тимчасовість будь-якої влади, яка має обиратись і відповідати за свої вчинки.

Там навряд чи є мрія про матеріальний добробут, бо кожен, хто бореться з режимом, ризикує втратити залишки цього добробуту. Але там є також усвідомлення власної волі змінювати світ, волі, яка замішана на дивовижному оптимізмі, котрий попри будь-яку логіку і раціональні аргументи, надихав українців йти на майдани і барикади, хоча сила, гроші, влада були з протилежного боку барикад.

У минулому році ми поламали багато стереотипів про самих себе: і про те, що "наша хата скраю", і про те, ми "ніколи не піднімемось після 2005 року", і про те, що без лідерів майдану не буде.

Прагнення до свободи поступово стає переконанням більшості країни. Зараз це вже не ідеалістична віра маргінальної меншості, а справжній національний вибір, потужній тренд, складова національної ідеї. Ми знаємо, що з кожного вогника на Майдані може спалахнути полум'я української свободи.

У 2013 році ми втратили владу, яка могла спокійно привести нас в Європу. Але ми здобули важливіше – ми почали розуміти самих себе, розуміти те, хто ми є в цьому світі. Для кожної політичної нації це розуміння завжди дорого коштувало.

Але ми готові платити свою ціну.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Промова Трампа про мирні плани, яких немає

Промова Трампа показала про що ми "трохи" здогадувалися – ніяких чітких по пунктах виписаних планів у нього ні щодо України, ні щодо інших гучних міжнародних питань немає...

Що американці думають про Україну, Трампа та Зеленського: свіжа соціологія із США

Отримав результати цікавого опитування, проведеного у США The Economist/YouGov Poll з 16 по 18 лютого (опитано 1603 американців, похибка 3,3%)...

Німецькі вибори: надія на повернення здорового глузду.

Трамп урочисто заявив про велику перемогу консерваторів у Німеччині, а Мерц урочисто оголосив, що незалежність Європи від США мають стати пріоритетом його політики...

Хто найбільше постраждає від зупинки USAID?

Найбільше втратять від паузи на роботі USAID це самі США. Завдяки грантовій діяльності Вашингтон опосередковано отримував потужний інструмент зовнішньої політики – складову так званої "м'якої сили", яка значно полегшувала реалізацію інших інтересів країни...

Інавгураційна промова Трампа: анонс поки що керованого хаосу

Американці житимуть краще, а всі інші – гірше. Це короткий виклад інавгураційної промови Трампа. Хоча саме твердження це сумнівне, оскільки американцям зараз доведеться втягнутися у складне внутрішньополітичне протистояння...

"Офіс простих рішень" Трампа припинив свою роботу так і не відкрившись.

Виглядає так, що Трамп вже розуміє, що швидкі рішення щодо російсько-української війни неможливі. І тому спецпредставник Келлог переніс візит до Києва...