19 грудня 2014, 10:41

Держбюджет-2015: конфлікт олігархів і громадян

Напівкулуарне обговорення Проекту закону про державний бюджет України на 2015 рік став для українських політиків тестом на політичну чистоплотність. В цьому бюджеті зіткнулись інтереси громадян та олігархів, які фінансують партії "проєвропейської більшості".

У Проекті закону про державний бюджет України на 2015 рік, який досі ніби мав розглядатися, але був переданий на доопрацювання, виписані положення, за якими весь тягар реформ мав лягти на плечі звичайних громадян. Але олігархія залишає за собою економічну систему, яка дозволяє на тлі зубожіння та непопулярних реформ і надалі отримувати надприбутки.

Реформи, звичайно, потрібні. Більше того – потрібні непопулярні реформи. Потрібна жорстка фінансова дисципліна. Але непопулярними реформи мають бути для всіх. Для олігархії вони лишаються цілком популярними. Проект бюджету передбачав скасування стипендій, пільг, пенсій. Це непопулярна частина для громадян. Непопулярної частини для олігархії у проекті бюджету просто немає.

Як олігархат мав би заплатити свою частину за реформи? Лише кілька цифр – підвищення ставок для великого бізнесу на користування надрами (на 15-25%) дало би в бюджет додаткових 7 млрд., приватизаційна дооцінка підприємств (до 30%), які задешево приватизували Ахметов, Новінський, Суркіс, Фірташ у 2010-2014 рр., дало би в бюджет додаткових 15 млрд. грн., скасування особливих умов оподаткування для гірно-збагачувальних комбінатів (власність Фірташа, Курченка, Бойка, Пінчука) додало би в бюджет 80 млрд. грн., зобов'язання всіх державних та казенних підприємств проводити відкриті тендери, заощадило би бюджет на 50 млрд. грн... Ці цифри можна продовжувати.

Корінь проблеми при ухваленні нинішнього бюджету – не у тому, що грошей в країні немає. А тому, що партії залежні від олігархічної системи, яка змушує нібито проєвропейських політиків бути частиною неєвропейської системи олігархічних монополій та корупційних схем доступу до бюджету.

Тому вже укладена Коаліційна угода має бути обов'язково доповнена законопроектами, які запроваджують державне фінансування політичних партій (як в Європі) та обмеження на передвиборчі фонди. Тоді політики не матимуть зобов'язань перед спонсорами, і не поводитимуть себе як голосувальні машини для "дерибану" бюджету. А виборчі кампанії стануть запорукою справжнього оновлення суспільства.

Як свідчать дослідження громадської думки, навіть, у часи економічної кризи, громадяни готові сприймати ідею державного фінансування партій за умови відвертого діалогу з громадянами.

Як відомо, цю ідею викреслили з Коаліційної угоди в останній момент. Але як ми бачимо з обговорення Держбюджету без цього пункту будь-які інші реформи будуть стикатися з явним саботажем основних спонсорів політичних партій.

Одразу після того, як перші варіанти бюджету потрапили до парламенту та ЗМІ активісти "ВОЛІ" провели більше ніж 70 зустрічей з експертними та політичними середовищами. Розуміння того, що саме олігархія має понести на собі фінансову відповідальність є абсолютним, до деяких з цих пропозицій, схоже, дослухалася учасник коаліції "Самопоміч".

Тим часом, партія "ВОЛЯ" вже зареєструвала Пакет антиолігархічних законопроектів, який у разі ухвалення принесе Бюджету-2015 додатково 100 мільярдів. Пакет антиолігархічних законопроектів перекладе тягар наповнення Держбюджету-2015 рік з незахищених верств населення на олігархів.

Ці проекти повинні бути поставлені на голосування 23 грудня, оскільки вони мають стати основою збалансування держбюджету на 2015 рік.

Йдеться про чотири законопроекти.

Перший – законопроект N1492 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування податкових пільг олігархам) ".

Законопроектом ліквідуються схеми уникнення сплати податків в Україні для фінансово-промислових груп, які займаються: рудами та золою (компанії Ахметова), продукцією хімпрому (компанії Фірташа), газом та нафтою (компанії Коломойського, Бойка, Фірташа-Льовочкіна, Курченка), чорними металами (компанії Пінчука, Клюєва).

За розрахунками "ВОЛІ", це дозволить залучити додатково до бюджету близько 70-80 мільярдів гривень на рік.

Другий – законопроект N1493 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ставки плати за користування надрами) ".

Документ дозволяє збільшити рентні ставки на видобування руди, де монопольне становище займають підприємства Ахметова, та на видобування нафти та газу, де працюють підприємства Коломойського, Фірташа-Льовочкіна, Бойка, Курченка.

За розрахунками "ВОЛІ", додаткові надходження до бюджету завдяки таким змінам становитимуть до 7 мільярдів гривень.

Третій – законопроект N1491 "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо виплати дивідендів та кворуму загальних зборів акціонерних товариств) ".

Зміна кворуму загальних зборів на 50+1 акція замість 60 змусить олігархів, які разом із державою володіють держпідприємствами, виплатити прибутки державі, які зараз не виплачуються.

Додаткові надходження у разі ухвалення цього законопроекту дозволять отримати додатково в бюджет до 2 мільярдів гривень.

Четвертий законопроект N1127 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення деяких положень, що регулюють порядок здійснення державних закупівель) ".

Законопроект зобов'язує усі без винятку державні, комунальні та казенні підприємства здійснювати свої закупівлі через тендери. Сьогодні в Україні близько 20 тисяч підприємств, закупівлі яких би мали підпадати під дію Закону про держзакупівлі, але, на жаль, поки не підпадають.

Це дозволить запобігти "відкатам" та заощадити для держбюджету від 15 до 50 мільярдів гривень.

Звичайно, ні в кого немає ілюзій щодо готовності більшості депутатів йти всупереч інтересам власних фінансистів. Але, переконаний, що у разі ухвалення антисоціального Держбюджету без соціальної співучасті олігархів, влада і коаліційна більшість буде стрімко втрачати довіру. І це обійдеться партіям та їх спонсорам набагато дорожчими наслідками.

Обговорення підтримую на сторінці в фейсбуці

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Зміна влади у Великій Британії – антиросійський курс без змін

Що справді подобається у британській політиці, то це те, що незалежно від зміни політичних партій геополітичні орієнтири і антиросійська позиція Лондона залишатиметься незмінною...

Вступ України до ЄС – побудова нової "берлінської стіни"

Оптимістична дата вступу України до ЄС – 2030 – через 6 років. Приблизно скільки часу забрав вступ Хорватії до Євросоюзу, яку у цьому контексті часто порівнюють з Україною...

Вибори до Європарламенту: нова більшість для вчорашніх викликів

Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи – попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре...

Які "гарантії безпеки" потрібні Україні

Справжні гарантії безпеки мають містити не лише загальні запевнення у дружбі і "право" оперативно консультуватися з гарантом у разі небезпеки, а і дуже конкретні механізми спільної оборони у разі нової війни...

Європа без США?

Головна тема безпекових дискусій в Європі – що робити, якщо у США до влади повернеться Трамп. Після десятиріч перекладання відповідальності за європейську безпеку на плечі американців у Старому світі раптом настало усвідомлення, що може трапитися так, що європейська безпека буде залежати винятково від європейців...

Україна – тест для на майбутнє європейської системи безпеки.

Які перспективи України у майбутній системі європейської безпеки? (Продовження попереднього посту про дискусії щодо європейської безпеки за правилом Чатем-хауса, організованій одним із провідних європейських аналітичних центрів) 1️⃣ Україну справді готові брати і в НАТО, і в ЄС...