З "невступом" України до НАТО не все так просто
У Києві відбулося, вважаю, стратегічне засідання Ради Україна-НАТО. Відверто кажучи, несподіване засідання. Бо публічно політичні контакти між НАТО та України різко зменшилися на тлі сподівань Трампа, що це зайвий раз не дратуватиме Путіна та посилюватиме дипломатичний тренд про завершення російсько-української війни. Навіть більше, публічне зобов'язання не приймати Україну в НАТО було частиною "мирного пакету", про який домовлялися Вашингтон та Москва. Але мирні перемовини призупинилися. І засідання Ради Україна-НАТО стало можливим. Та ще – прямо у Києві. Прямо під час нових масштабних обстрілів Києва та прямих погроз Путіна західним дипломатам. Можна було тут ще згадати відверті знущання Генсека НАТО Рютте над Путіним про "парад з дозволу України" прямо під час офіційної промови.
Засідання Ради Україна-НАТО – це політичний сигнал, що з "невступом" України до НАТО не все так просто. І справа не лише в Трампі. Чи в Путіні, який не хоче домовлятися з Трампом. Справа також у самому Альянсі. Політична криза та технологічні прогалини в Альянсі зараз є очевидними. Усій західній системі безпеки потрібне радикальне оновлення. І на цьому тлі політично відсовувати від себе країну з найбоєздатнішою армією Європи виглядало б якось тупо. Особливо, якщо ця армія захищає Європу вже сьогодні. На відміну від американської, яка можливо захистить завтра. Але це вже неточно.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
