Країна опозицій
В Росії обожнюють владу. Там будь-яка влада свята, – звичайно, доти, доки вона є владою. Але як тільки цар втрачає владу, по ньому топчуться наступники. Справжній герой російської міфології – можновладець, барин, цар, який "збирає землі".
В Україні – обожнюють опозицію. Тут будь-яку опозицію висвячують і жаліють. Тут сторіччями не було своєї влади. І тому будь-що своє, рідне, – було в опозиції. Герой української міфології – козак, страждалець, повстанець, який вічно бореться з тиранією. Але як тільки герой стає владою, його вже не люблять. Він стає чужим.
Але зараз – в Україні особлива мода на опозицію. В опозиції хочуть бути всі. Є "опозиція", який щойно вийшла з коаліції. Є "опозиція", яка досі всередині коаліції. Є латентна "єврооптимістична" опозиція всередині і поза коаліцією, є "опозиція", яка називає себе цілим "опозиційним блоком", є опозиція з десятка позапарламентських партій. Є "опозиція" до опозиції. І не здивуюсь, як буде "опозиція" до "опозиції" "опозиції"...
В Росії добре бути при владі. В Україні непогано бути в опозиції. Бо, по-перше, за це не б'ють і не ув'язнюють, як це було ще недавно, по-друге, критикувати – це легше, ніж нести за щось відповідальність, особливо, у часи кризи, по-третє, у владі красти стало важче, значно легше – брати гроші у тих, хто хоче "розхитати" владу.
Але нинішня мода на опозицію – це не лише наслідки складної історії. Це – юначий стан усякої демократії, – коли народ "доривається" до свобод і готовий лаяти всіх і вся... Але якщо хочемо зрілої демократії, маємо завести моду на політиків, які не тільки критикують, а і пропонують. Які змагаються не хльосткими словами, а справами, які зробили краще за тих, хто при владі. Які готові говорити гірку правду, а не лише солодку брехню.
Бо обожнювати владу і обожнювати опозицію – це крайнощі. А крайнощі, як відомо, в історичній перспективі сходяться. А нам – потрібен свій шлях.
Якщо, звичайно, вважаємо, що українець – це не просто росіянин навпаки.
Обговорення підтримую на сторінці в фейсбуці
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
