10 червня 2024, 21:44

Вибори до Європарламенту: нова більшість для вчорашніх викликів

Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи – попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре. Дві ключові партії Європарламенту – Європейська народна партія та Соціал-демократи, вочевидь, знову створять кістяк більшості, а Урсула фон дер Ляєн має шанси зберегти свою посаду.

Зростання ультраправих – це тривожний, але очікуваний результат. Однак, важливо розуміти, що поняття "праві" у європейському контексті – це дуже широке поняття. До правих груп зараховують і партію проукраїнської прем'єрки Італії Мелоні, і непроукраїнської Марін Ле Пен із Франції, і проросійську німецьку "Альтернативи", і польську "Право і справедливість" Дуди. Всі ці групи в жодному разі не зможуть створити системну альтернативу центристам. Їхня максимальна мета – зуміти заблокувати рішення парламенту. Але знову таки – це мета не у всіх.

Окремі важливі країни:

- Франція – поразка партії Макрона, – з усіх новин про євровибори – це найгірша новина для України. Відтепер через дочасні вибори Макрон зосередиться переважно на внутрішніх питаннях і менше займатиметься рішучими зовнішньополітичними ініціативами.

- Угорщина – опозиція до Орбана стає сильнішою, монополізації влади Обрана в Угорщині не буде.

- Німеччина – зростання популярності "Альтернативи", але разом з тим і зростання опозиційного ХДС, лідер якого Фрідріх Мерц, підтримує, зокрема, надання Україні німецьких крилатих ракет.

- Італія – перемога партії Джорджії Мелоні. Як для вразливої до популізму Італії домінування Мелоні – це непоганий результат з точки зору українських інтересів.

- Польща – перемога Туска означає активнішу зовнішню політику Варшави та посилення її співпраці з Брюсселем, і це добрий знак.

Загалом, в Європі всі основні рішення все одно ухвалюються на рівні національних парламентів. Європарламент – має радше символічну роль. Однак перед Європою зараз постають значно серйозніші виклики, ніж 5 років тому. Євросоюзу потрібно реформуватися, аби гарантувати безпеку на континенті навіть за умови ізоляції США. А тому європарламентарям буде важко – за умови посилення ультраправих партій їм буде складно сформувати єдину і централізовану безпекову політику – головний виклик, який стоятиме перед новою/старою більшістю Європарламенту.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

"Кабальна" угода, яка, при політичній волі, ніколи не буде виконуватися

Не варто аж надто перейматися "кабальною" угодою про надра, просто з тієї причини, що вона ніколи не буде реалізована. Навіть, якщо і буде підписана прямо зараз і без змін...

Розуміти Трампа

Говорити з трампістами – це як говорити з інопланетянами, які колись прилетять на Землю. Ніби і розвинена цивілізація, яка спромоглася випередити нас у технологіях, а при цьому зовсім інший світ, з іншою підходами і мораллю...

Промова Трампа про мирні плани, яких немає

Промова Трампа показала про що ми "трохи" здогадувалися – ніяких чітких по пунктах виписаних планів у нього ні щодо України, ні щодо інших гучних міжнародних питань немає...

Що американці думають про Україну, Трампа та Зеленського: свіжа соціологія із США

Отримав результати цікавого опитування, проведеного у США The Economist/YouGov Poll з 16 по 18 лютого (опитано 1603 американців, похибка 3,3%)...

Німецькі вибори: надія на повернення здорового глузду.

Трамп урочисто заявив про велику перемогу консерваторів у Німеччині, а Мерц урочисто оголосив, що незалежність Європи від США мають стати пріоритетом його політики...

Хто найбільше постраждає від зупинки USAID?

Найбільше втратять від паузи на роботі USAID це самі США. Завдяки грантовій діяльності Вашингтон опосередковано отримував потужний інструмент зовнішньої політики – складову так званої "м'якої сили", яка значно полегшувала реалізацію інших інтересів країни...