2 вересня 2025, 10:34

''Зіткнення цивілізацій'' замість ''кінця історії''

Нинішній Китай разом з усіма його проблемами та сателітами створив ніхто інший як сам Захід – через свою сліпу і ідеологічну віру у силу "демократії".

Захід, як виявилося, теж може бути ідеологічно засліплений. Ще на початку 1990-х на Заході вирішили, що після падіння Берлінського муру нова "холодна війна" не має повторитися. І оскільки Росія на той час вже була "демократичною" і не становила загрози, на Заході вирішили, що новою потенційною загрозою для "холодної війни" може бути комуністичний Китай. І щоб цього не сталося, на Заході вирішили застосовувати принципову нову політику – відмінну від тієї, якою була на Заході щодо СРСР. А саме – тотальна економічна інтеграція Китаю у західну економіку.

На той час у західній політології домінувала теорія так зв. "модернізації", яка твердила, що усяке суспільство, збагатившись, обов'язково утворить "середній клас", який неминуче вимагатиме від свого уряду вже не лише хліба, а і політичних свобод. Відтак, багатий Китай, як тоді були переконані у наукових аудиторіях і владних кабінетах, буде обов'язково демократизований і, отже, стане союзником Заходу.

Так почалося тотальне збагачення Китаю – через західні інвестиції, які спочатку заходили через Гонкконг, а потім і напряму із США та Європи, де через десяток років не було жодної крамниці, яка би не була переповнена товарами з лейбою "Made in China". І крок за кроком Китай ставав багатшим, технологічнішим, освіченішим. Але – не демократичнішим. Виявляється багатство і демократія не завжди ходять парою. Або точніше – глибинні інститути зашиті в історію суспільства можуть легко переважити віру, що кожне суспільство має розвиватися винятково за західними добрими і правильними шаблонами.

Більше того, збагатившись за рахунок західних інвестицій Китай кинув виклик і самому Заходу. І навіть нині об'єднує світ проти цього Заходу. До речі, схожа історія трапилася і з Росією. Її багатства не зробили її демократичною, і її "середній клас" виявився нікчемним або відверто реваншистським.

Що тепер?

По-перше західна думка має позбутися ілюзії про неминучу перемогу демократії у кожній країні. Світ може бути різний. Або точніше – щоби досягти свята всесвітніх демократичних цінностей, треба подолати сотні манівців, і це може забрати цілі століття. Тому треба повертатися до старого доброго прагматизму часів "холодної війни", коли міркування національних інтересів домінували над іншими цінностями.

По-друге, Захід неминуче стикнеться з необхідністю створення нових політичних альянсів всередині глобального півдня, який зовсім не єдиний і який при бажанні можна розколоти. Найбільша нинішня поразка на ШОС Трампа не в пафосі Сі, і не в мізерності Путіна, а тому, що Трампу поки не вдалося перетягнути Індію на свій бік. Ту Індію, яка цілком може відіграти роль контрбалансу Китаю у регіоні. І такі країни-контрбаланси неважко знайти у кожному регіоні.

По-третє, технології поки (поки!) загалом на боці Заходу. І ними не можна просто так ділитися. Навпаки, їхня економічна доцільність має бути поставлена під сумнів, якщо теоретично це може посилити країни, які суперечать інтересам країн Заходу.

По-четверте, необхідні високі інвестиції у війську індустрію і, головне, фізичне збільшення армій. Здається, ці інвестиції почалися тільки зараз. А поки лише Україна своїми людьми стримує на собі тиск варварів зі сходу. І це не лише несправедливо, а і недалекоглядно.

По-п'яте (як це не дивно, це найважче). Заходу треба буде перестати соромитися власної величі. Саме у порівнянні з іншими Захід зробив найбільші технологічні, наукові, військові та цивілізаційні прориви, і це треба пам'ятати, аби вміти відтворювати ці досягнення у майбутньому.

...Якось до біса наївний Фукуяма писав, що "історія закінчилася", бо мовляв всі і так розуміють, що західна демократія як найдосконаліший лад обов'язково переможе. Він жорстко помилився. Історія тільки починається.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Осінній сезон геополітики відкрито

На зустрічі із Стармером Трамп відкрив нову осінню сесію дипломатичних зусиль аби поставити російсько-українську війну на паузу. Додатковими аргументами для сесії має стати нафтовий тиск (поки що лише на словах) на Росію та завершення літньої "наступальної" кампанії, яка завершується не так, як це уявляв собі Путін під час попереднього раунду перемовин...

''Зіткнення цивілізацій'' замість ''кінця історії''

Нинішній Китай разом з усіма його проблемами та сателітами створив ніхто інший як сам Захід – через свою сліпу і ідеологічну віру у силу "демократії"...

Заздрість як політична ідеологія

В Румунії обійшлося, – ще одного "орбана" не сталося. Але вибори в Румунії – це не лише про Румунію. І взагалі не лише про політику. Це про життєві мотивації величезної кількості закомплексованих людей зі Східної Європи, які поколіннями жили у затхлому "соцтаборі", потім отримали ЄС, НАТО, гроші з Брюсселю та отримали можливість жити і працювати у цивілізованій Європі...

"Кабальна" угода, яка, при політичній волі, ніколи не буде виконуватися

Не варто аж надто перейматися "кабальною" угодою про надра, просто з тієї причини, що вона ніколи не буде реалізована. Навіть, якщо і буде підписана прямо зараз і без змін...

Розуміти Трампа

Говорити з трампістами – це як говорити з інопланетянами, які колись прилетять на Землю. Ніби і розвинена цивілізація, яка спромоглася випередити нас у технологіях, а при цьому зовсім інший світ, з іншою підходами і мораллю...

Промова Трампа про мирні плани, яких немає

Промова Трампа показала про що ми "трохи" здогадувалися – ніяких чітких по пунктах виписаних планів у нього ні щодо України, ні щодо інших гучних міжнародних питань немає...