6 січня 2026, 21:50

Коаліція охочих всоте відправляє в Україну військовий контингент

Стармер та Макрон всоте раз оголосили про намір розгорнути багатонаціональні війська в Україні після завершення війни. Якби кожний такий намір "Коаліції охочих" можна було би перетворити на одну кулю, від Росії вже не залишилося б і мокрого місця. Але хоча наміри в кулі не перетворюються, лідери коаліції все одно оголошують про свої "гарантійні контингенти", бо знають, що цього не вони зроблять. Звісно доти, доки на це не дасть згоди Трамп. А він поки згоди не дає. Бо на це не згоджується Путін.

В цьому драматичному спектаклі є і свої плюси. Для Стармера і Макрона грізні зовнішньополітичні ініціативи – це популярна тема для внутрішнього політичного вжитку. Європа виглядає "сильною" завдяки заявам "Коаліції охочих". Зрештою, це допомагає пояснювати власним виборцям чому Європі треба платити гроші США за зброю для України. І це насправді для нас великий плюс.

Але якщо говорити про буквальну відправку європейських сих в Україну, то цього не слід очікувати. Сьогодні Європа – це паперовий тигр. Континент з величезним економічним та науковим потенціалом, який за останні 20 років втратив волю захищати себе. Звісно, є на європейському континенті винятки – Польща, Швеція, чи Фінляндія – але це швидше винятки, які підтверджують загальне правило втоми ніжної Європи від відповідальності за власну безпеку.

Аби паперовий тигр перестав бути паперовим Європі треба власні інвестиції у власні армії і згоду на непопулярні рішення, – як наприклад відновлення обов'язкової військової служби, – як це було, зокрема, у Франції чи Німеччині ще у 1990-х.

Можливо, частиною цих рішень стане прискорена інтеграція України до ЄС, – це дасть Європі надійний форпост на сході, або (теж варіант) зміна ставлення до європейської перспективи Туреччини, яка має другою за величиною армію в НАТО після США. Ну, а поки масштабні зміни лише у планах, європейські лідери вкотре оголошують про стрімкі військові операції в Україні на папері. Джерело: https://censor.net/ua/b3594150

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гренландія в обмін на мир

Коли історія з придбання Гренландії тільки починалася, я навесні минулого року написав напівсерйозний пост про те, що для США єдиний спосіб купити Гренландію – це купити самих гренландців...

Коаліція охочих всоте відправляє в Україну військовий контингент

Стармер та Макрон всоте раз оголосили про намір розгорнути багатонаціональні війська в Україні після завершення війни. Якби кожний такий намір "Коаліції охочих" можна було би перетворити на одну кулю, від Росії вже не залишилося б і мокрого місця...

Росію женуть ще з одного регіону світу

Усунення близького союзника Москви – це добре. А усунення союзника – від якого залежить світова ціна на нафту – це взагалі чудово. У Трампа тепер будуть підстави зняти санкції з венесуельської нафти та припинити маніпуляції з нафтою тіньового флоту РФ...

2026 – рік усвідомлених змін. Світ буде справді новий.

Саме зараз людство переживає чергову переоцінку всіх цінностей, коли ілюзорний спокій від остаточного розуміння "добра" і "зла" змінився на непевність у тому, що справедливість взагалі існує...

''20 пунктів'': сила міжнародних документів не в тексті, а в наслідках.

Чи варто всерйоз аналізувати 20 пунктів, – якщо вони все одно не будуть виконані і навіть прийняті Росією? Ці пункти всерйоз можна сприймати як винятково дипломатичні реверанси перед Трампом, від якого залежить яку зброю Україна отримає на європейські гроші...

Хороші і погані новини про початок перемовин між США та Китаєм.

Хороша новина про зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна в тому, що ця зустріч таки відбулася, і вона започаткувала новий тренд світової політики. Для Трампа – цей діалог точно перспективніший, ніж намагатися домовитися з недоговороздатним Путіним...