Гренландія в обмін на мир
Коли історія з придбання Гренландії тільки починалася, я навесні минулого року написав напівсерйозний пост про те, що для США єдиний спосіб купити Гренландію – це купити самих гренландців.
Маючи уявлення як іноді відбуваються вибори у пострадянській політиці я провів аналогію і припустив, що зважаючи на невелике населення Гренландії Трампу раціональніше буде підкупити кожного мешканця різними програмами та грантами, а не купляти весь острів разом.
На острові всього 60.000 гренладців. Це менше, ніж, наприклад, у місті Ірпінь, що біля Києва. Але територія Гренландії – це як Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Австрія, Швейцарія та Бельгія разом узяті.
Але найголовніше, що населення острова не має особливих сентиментів до Данії. До США вони, правда, теж не мають великої любові, але в логіці Трампа любов може зʼявитися через гроші...
І от зараз, як пише Reuters, підкуп гренланців на повному серйозі обговорюють у Білому домі.
В чому я помилився рік тому, то це в сумах. Мені видавалося, що Трампу не буде шкода віддати кожному суму із шістьма нулями. Але Reuters пише про $10.000 і максимум $100.000. Якось малувато виходить, якщо врахувати масштаб оборудки! Але може це лише початок торгу 🙂
Але масштаб торгів зараз перевершив всі найсміливіші припущення. Politico пише, що ЄС готовий до серйозних поступок США щодо Гренландії в обмін на чіткі гарантії безпеки для України.
Ну, про такий торг рік тому точно ніхто не здогадувався. Навіть найбільші циніки минулого певно почервоніли би зараз від сорому, якби подивилися на теперішній геополітичний торг.
Але все зараз можливо. Трамп би за такого обміну виграв би вибори до Конгресу. Для нього варіант політичної купівлі точно кращий, ніж сумнівна військова операція проти союзників. Але і ЄС – у цьому разі отримав би знову спокій і мир, і зрозуміло ЩО виграла би від цього Україна. От тільки за що постраждала би Данія – геть незрозуміло. Певно, увесь Захід був би їй за цю жертву повіки винен як земля колгоспу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
