Українцям потрібна нова самоідентифікація
Уніан надрукував інтервью в розділі "Релігія"
Ви багато подорожуєте, поділіться враженнями про Україну та Київ.
Київ – одне із найкращих старих міст. Але я більше люблю українське село. Коли я їду потягом, крізь вікно можу бачити дуже багато гарних поселень. Взагалі, українці повинні замислитися над тим, що у цій красі і багатстві... Я зрозумів, що багато молодих українців відкидають сільське життя і відносять себе до урбаністичного суспільства. Думаю, дуже скоро люди почнуть повертатися до природи.
Якою Ви бачите соціально-політичну картину останніх років в Україні?
Я поділяю розчарування людей, яке вони відчули після сплеску Помаранчевої революції. Помаранчева революція була втіленням мрій та прагнень українського народу. Але, на жаль, ця мрія поки що не стала реальністю. І навіть сталося так, що люди почали сумніватися у суті Помаранчевої революції. Але з цим я не можу погодитися.
Помаранчева революція виявила весь потенціал духовної суті українського суспільства. І її суть була не у тому, щоб підтримати якусь особливу людину чи певного лідера. Це саме та ситуація, коли люди разом повстали проти кривди та проти образ та фальсифікацій, які ця влада над ними чинила. У людей вкрали фундаментальне право вибору, яке вони мають, живучи у цій країні. І цей рух був абсолютно не насильницьким. І саме ненасильство, як основа цього руху є основним показником, найважливішою характеристикою для XX та ХXI ст. Це була найдраматичніша політична революція і найдраматичніша трансформація у всій Європі та у колишньому Радянському Союзі. Це те, що я думаю, коли бачу, що сьогодні люди починають сумніватися у доцільності Помаранчевої революції: навіть ті, хто брав у ній участь.
Чому виникла ця криза, чому виникла ця складна ситуація? Я вважаю, що політики привласнили плоди Помаранчевої революції. Але ця революція не є власністю когось з лідерів: ні Ющенка, ні Тимошенко. Така думка помилкова.
У чому, на вашу думку, треба шукати можливості для покращення життя в Україні?
Нині всі живуть у замкненому колі дуалізму: влада – опозиція, друг – ворог. Або, наприклад, такий вид дуалізму, який тут процвітає: проросійська позиція проти проєвропейської позиції. І у самому українському суспільстві: ті, хто за російську мову – ті, хто проти неї. І таких протистоянь багато: православні – греко-католики, Київський Патріархат (УПЦ) – Московський Патріархат (УПЦ), західні – східні регіони України. У глобальному геополітичному сенс дуалізм проявляється у поділі на прихильників проамериканського та проросійського блоків. У світі, якщо казати глобально, дуалізм використовується для того, щоб зіткнути нації одна з одною та приєднати їх до того чи іншого табору. А всередині нації виникають розділи за мовою, походженням, регіонами, за партійною приналежністю. Вся ця ситуація накручується на спіраль дуалізму, яка у підсумку призводить до того, що люди втратили відчуття загальнолюдської колективної ідентичності, навіть у рамках однієї країни. За всіма цими поділами: я українець, я галичанин, я прихильник того чи іншого політичного лідера, людей позбавили відчуття загальнолюдської ідентичності, навіть у межах однієї країни. І це є коренем усіх проблемних перетворень, які тут наявні. Люди не почувають себе членами однієї спільноти.
Чи доцільний, на Вашу думку, курс України до НАТО?
Всі суперечки з цього приводу знаходяться всередині цього кола дуалістичного світогляду. Фундаментом такого мислення є позиція – бути проти чогось: проти НАТО, або бути проти Росії. Відповідно ті, хто проти НАТО, вони за Росію і навпаки. До того ж, таємна дискусія, яка зараз ведеться про те, щоб Україна знову стала ядерною державою, на мою думку, це і є дуалізм. Бажання отримати знову ядерну зброю, щоб бути проти когось і комусь у такий спосіб протистояти є найяскравішим проявом хвороби цієї подвійності. Я вважаю, що увесь цей негативізм і дуалізм, який виник в українському суспільстві після Помаранчевої революції, може бути поборений і трансформований. Він може стати новою нагодою для створення нової української ідентичності, яка може звільнити людей від кайданів цього політичного протистояння. Це називається відкриття або повернення нової ідентичності. І у цьому може виявитись позитивна роль України у світі. Роль, за допомогою якої вона зможе трансформувати всі ці дуалістичні позиції і може розірвати це замкнене коло протистояння між усім людством.
Що для цього потрібно зробити саме українцям?
Потрібно заглибитись до коренів, у часи до комунізму, до християнства, до слов'ян. У ті часи, коли ні один вид національностей не виник. І коли Ви потрапите в епоху скіфів, заглибитесь у середину цієї культури, Ви зрозумієте, що скіфи відіграли величезну роль: вони вплинули на грецьку філософію і цивілізацію. Вони вперше у історії людства створили велику культурну конфедерацію, об'єднавши всю Євразію, Кавказ, Центральну Азію до Далекого Сходу. І сутність цієї конфедерації Скіфів, свого часу, надихнула Олександра Македонського йти на Схід. Ще до Олександра Македонського великий культурний вплив Скіфії створив індійську цивілізацію у тому вигляді, в якому вона є нині. Відновлення, це нове відкриття Скіфії, може дати нову ідентичність. Ту ідентифікацію, про яку не говорить сьогодні жоден громадянин України.
Нова самоідентифікація – нова національна ідея. Сьогоднішній український націоналізм базується на дуже маленькому штучному відрізку часу і він не є справжнім. Тому, що ось ця нова національна ідея, яка зараз пропагується – оце велике історичне минуле... Насправді велике – повністю ігнорується. Не заслужено. Натомість пропонуються нетривкі у часі ідеали.
У чому, на вашу думку, має полягати українська національна ідея?
Це не повинна бути державна або націоналістична ідеологія. Це, радше – духовна складова. Коли зникне штучний націоналізм, штучне нагромадження, ми зможемо побачити справжнє обличчя України. І якщо Україна знову віднайде цю скіфську ідентифікацію, то вона поведе Україну у нове майбутнє, у новий час.
В уяві більшості українців поняття "духовність" асоціюється із традиційними християнськими конфесіями...
Краще говорити навіть не "духовність", а відновлення зв'язку часів та повернення до істинних коренів, які втрачені. Це відтворення втраченого зв'язку часів.
Можливо, тут свою роль мають виконати історики?
Взагалі, вся сучасна історія – це все – брехня, фальсифікація. Історію сфальсифікували на користь політиків.
Яку, на Вашу думку, політику потрібно провадити Україні в умовах біполярності?
Є інший вибір. Цей вибір полягає у тому, щоб об'єднати дві сторони. Україна може об'єднати всю Росію, Європу і, навіть, всю Євразію – до самої Індії, як колись це зробили скіфи. В епоху Геродота всі ці землі не були ворогуючими. Побутує думка, що Європейська цивілізація виникла із грецької. А остання – у свою чергу – виникла під впливом скіфської цивілізації. То чому ні? Чому це не може виникнути знову? Україна може об'єднати Європу і всю іншу Євразію без поділу на Росію і все інше. Цей дуалізм не має сенсу. Не потрібно вибирати між тим, чи іншим. Давайте об'єднаємо все це.
У нинішніх політичних реаліях те, про що Ви кажете здійснити складно.
Насправді мислительна і політична інтервенція такого плану просто необхідна для сьогоднішньої політичної культури України, й іншого шляху немає.
Україні слід притримуватись позиції нейтралітету. Йдеться про загальний, всеохоплюючий сенс.
Спочатку потрібно створити нову ідентичність. І на основі цієї ідентичності можна створити нову філософію, нову термінологію, нове бачення, у тому числі і політичне.
Як Ви вважаєте, чи можливо, щоб через п'ять років, маючи таку нову ідею, філософію і термінологію, якийсь буддист висунув свою кандидатуру на пост Президента України?
Я думаю, що нове покоління нових людей з новим баченням повинно обов'язково виникнути.
Також ми хочемо відродити цю національну ідентичність України за допомогою втілення в життя нашого проекту – будівництва Ступи. Тому, що Ступа – це продовження духовної символіки скіфських курганів, які є в Україні. Їх в Україні тисячі і всі вони нагадують нам, що скіфська культура тут існувала. Наша Ступа – Курган Миру існує для того, щоб відновити зв'язок часів. Тому ми говоримо, що це позаконфесійна споруда.
Скіфська культура потрапила в Індію завдяки Будді. І тепер вона із Індії повертається в Україну у вигляді Ступи. Це зв'язок часів і зв'язок всієї Євразії – цивілізаційний цикл. Колись скіфи принесли в Індію традицію насипу курганів. Після смерті Будди були побудовані Ступи з його прахом. І тепер, у вигляді останків Будди, які будуть закладені у ступу в Україні, тіло Будди повертається у курган – яким колись позначалися могили героїв.
Де і коли планується розпочати будівництво Пагоди Миру?
Землю нам уже виділено офіційно – це гектар землі у Луганській області. Ми перебуваємо в процесі оформлення офіційних дозволів та створення архітектурного дизайну. Гадаю, вже наступного літа ми розпочнемо будівництво.
Чи підраховували скільки буде коштувати будівництво Ступи?
Ми це не розраховуємо. Просто рухаємось у цьому напрямку, і воно буде рости як дерево. А кошти на будівництво будуть використовуватись тільки з підношень. Ну і, звичайно, Боже Благословення.
Проект зі Ступою – це відродження, повернення духу скіфів. Дух Скіфії – це безкінечно героїзм самопожертви, самозречення. Саме буддійське вчення надихає людей бути такими як древні скіфські герої: віддавати все задля інших. У цьому суть вчення Будди. Пагоду Миру не можна назвати суто буддійською спорудою. Вона – позаконфесійна.
Спілкувалася Наталія МАЦІПУРА, спеціально для УНІАН
постiйна адреса статтi:
http://religions.unian.net/ukr/detail/2248
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
