Влад Троїцький Театральний режисер, драматург, засновник фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest.

Єдиний рецепт – робити

15 лютого 2019, 20:39

Зараз в "ДАХу" ми працюємо над п'єсою KLIMа "Смутний час". Здавалося б, де Росія – а де Україна. Здавалося б, взагалі не актуально. Але чим більше я вчитуюсь у текст, тим більше проводжу аналогій.

"Смутний час" – це коли все демонтується і не залишається нічого святого. Вся система після Івана Грозного була повністю зруйнована, хоча я, у жодному випадку, його не ідеалізую. У п'єсі є одна геніальна для мене репліка, яку говорить Борис Годунов: "Свобода цьому народу – як Божа кара". Тому що свобода – це, перш за все, відповідальність, у моєму розумінні. Кожна людина може по-різному тлумачити цю дефініцію. Але для мене свобода – це коли ти усвідомлюєш наслідки свого вибору і готовий відповідати за нього. Не перекладати відповідальність на когось, не вмикати інфантильність, чи патерналізм.

У мене складається враження, що зараз в Україні все девальвовано: патріотизм, самі поняття "любові до Батьківщини", "поваги один до одного", взагалі саме поняття, що таке "соромно". Таке враження, що нічого не соромно. Коли судді приймають абсолютно абсурдні рішення, ти розумієш, що в них в голові навіть не промайне думка, як потім дивитись в очі своїм дітям. Як ти можеш існувати у цьому світі, якщо тобі так все байдуже?

Ось ця картина "абсолютної аморальності", відсутність будь-яких етичних норм – це стає загальноприйнятим. Мовляв, все можна. І ось це "все можна" нівелює поняття свободи. Коли все можна, але безвідповідально. До того ж, можна використовувати будь-які засоби. І ти думаєш: "Ну де ж просвіт?". Людина ж не може жити без надії, без мрії. Ми не чуємо формулювань "мрія про Україну". Цей образ відсутній.

Навіть коли ти будуєш дім, ти ж мрієш про те, як він буде виглядати, як його облаштувати. Щодо України – цього немає. Мрія може бути найбезглуздішою, але вона має бути щирою. Не може мрія звучати як "вступити в НАТО", "вступити в Євросоюз" – це не мрія. Це може бути способом, аби чогось досягти. Казати, якою має бути мінімальна заробітна плата – це теж не мрія. Все ж, людям, звісно, гроші важливі, проте важливіше мати почуття власної гідності. Адже наш майдан називався Революцією Гідності.

Гідність – це не лише сказати "ні". Гідність – це, перш за все, сказати "так". І для того, аби сказати "так", треба хоча б для себе визначити, про що ти мрієш. І зуміти домовитись з іншими. Тільки не так, як у нас, буває домовляються. Що ти не розумієш, хто з ким домовився і як ці люди можуть одразу зрадити одне одного, перш ніж встануть з-за столу.

Тобто, нічого "святого". Так не може бути. Отже, це "святе" знаходиться у якійсь латентній формі, десь у свідомості щирих людей. Ці люди з переляком дивляться на цей паноптикум монстрів, які кажуть: "Зараз ми будемо вашими президентами і тоді вам буде щастя". Хоча вони й самі абсолютно не вірять у це. І ти не віриш їхньому жодному слову.

У п'єсі "Смутні часи" є моторошні репліки на кшталт "З попами я домовився". Це сказав Василь Шуйський, коли домовлявся про переворот у Росії у 1605 році. Я розумію, що зараз все не так. Але "З попами я домовився" – у мене аж у вухах задзвеніло. Безумовно, я не проти томоса, автокефалії. Але навіть це, здавалося б, святе діло, стає політичним. І інтимність віри стає розмінною монетою, картою передвиборчої історії.

Мені на думку спадає ще одна цікава репліка: "Ніхто про лихе не мріє". Ну, справді, важко уявити людину, яка мріє про злочинство, лиходійство. Всі ж себе виправдовують своїми прекрасними ідеями. Хоча б по-своєму. Адже, насправді, це може й не бути так "прекрасно".

Ось як пробудити іншу людину? Надія з'являється лише тоді, коли ти бачиш людей, які зайняті конкретними справами. Неважливо – у якійсь чудовій кав'ярні варять ароматну каву, печуть здобу, шиють одяг, або пишуть музику. Ти у цьому вбачаєш прояви тієї "України майбутнього", де тобі хотілося б жити. Багато молоді їде з України. Роботодавці хапаються за голови. Але питання ж не лише у тому, аби підняти зарплату. Питання, скоріше, у тому, чи вірять ці люди в майбутнє України. Якщо не вірять – вони не бачать тих, хто вірить.

Для мене віра – це коли ти не можеш дивитись крізь пальці на те, що довкола тебе. Адже це вже фанатизм і він дуже неконструктивний. Справжня віра штовхає тебе на конкретні кроки. Ти починаєш робити. Чому, власне, я кажу про кафе, про тих людей, які шиють одяг, рюкзаки тощо. У цих людей світяться очі. Вони розуміють, що будують цю прекрасну "нещасну Україну". У "ДАХу" ми також намагаємось будувати той світ, за який хочеться триматись. Є чим пишатись. Не лише в Україні, але й за кордоном.

У цьому – суть. Ти формуєш певні проривні символи, проекти всередині України, які кожен українець може присвоїти. Ось, наприклад, "присвоюють" наших футболістів, боксерів – це вже непогано. Але бокс – це, все-таки, не про творення. Це – культура тіла, але це – не культура душі, інтелекту, духа.

Дуже кумедно, адже п'єса "Смутні часи" була присвячена Михайлу Горбачову. Тому що коли Борис Годунов прийшов до влади, він скасував всі смертні кари. Був голод – він роздав весь хліб з держзапасів народу. І народ його прокляв. Тому що свобода та демократія працює лише для свідомих людей. На жаль.

Демократія – це, звісно, річ чудова. Але як казав Вінстон Черчиль: "Демократія жахлива, але ніхто нічого краще поки не придумав". Тому що чим менш людина освічена, чим менш вона здатна аналізувати, тим легше нею маніпулювати. Це завжди було, є і буде. І от, власне, яким ж чином підіймати свідомість наших співгромадян, аби вийти з цього "смутного часу"?

"Смутний час" – це коли влада зосереджена в руках черні (некрасиве слово). Тому що людина є людиною, коли вона одна. У натовпі вона – хробак. Це звучить кепсько, адже це пов'язано із тими далекими часами. Але ти також розумієш, що людина, яка голосує за гречку, або вірить у порожні обіцянки – це також хробак. Адже до неї ставляться, як до хробака, то вона й поводитиме себе як хробак. Це – жахливо. Тому що про людину так казати не можна.

Той (та?), хто прийде до влади, не зможе покластись на тих, хто його обирав. Він їм не вірить. Він ж обманув їх і вони повелись. Можна, звісно, потягнути як Путін, але це – інша історія. На щастя, в Україні – це майже неможливо. Адже немає культу довіри до влади. Це погано, з одного боку, з іншого ж – це запобіжний клапан, аби не було узурпації влади.

Повинні бути люди, які мислять та аналізують. І хочуть не лише банально вкрасти гроші, а побудувати щось велике. Якщо вони навчаться бачити одне одного та домовлятись – ось це і є найкрутішим!

Щоб підтягнулась решта, ти повинен бачити переконливі та успішні проекти. Приклад чогось класного та унікального для України. Тоді пересічний українець скаже: "Ну, ми ж можемо зробити. Не зруйнувати, а зробити". Тому єдиний рецепт – робити.

powered by lun.ua
Коментарі — 15
Anatolii Borodaiev _ 18.02.2019 00:00
IP: 35.235.227.---
Так и должно быть. Глубокое произведение искусства не должно давать ответы на вопросы. Оно должно (неподходящее здесь слово "должно") предлагать вопросы, провоцировать на поиск ответов. Вот это вот эссе – это само по себе глубокое произведение искусства. Благодарю.
Lemberg Ihor _ 16.02.2019 19:51
IP: 35.235.226.---
Анна Павловская:
Dуже добре зауважено – також не бачу ніяких аналогій із російським середньовіччям, – все штучно і невдало зліплено...
Анна Павловская _ 16.02.2019 18:06
IP: 35.235.227.---
На самом деле никаких аналогий со смутными временами Московии в совр. Украине не прослеживается. Весь этот плохо контролируемый поток сознания – не более чем поток сознания сытого буржуа, закосившего под вечно рефлексирующего русского интеллигента. И потом к чему нам тут продолжать насаживать смыслы и идеи "русского мира" с помощью очередных российских авторов и их опусов? Если это прорывной символ, прорывной проект – то я мост Патона.
Andrii Lytvynenko _ 16.02.2019 16:00
IP: 35.235.227.---
Дякую Влад, талановита людина талановита у всьому.
Oleh Miykolaev _ 16.02.2019 15:49
IP: 35.235.226.---
А если атеист, католик, иудей, мусульманин, адвентист, бабтист, православный из УПЦ, ну и так далее, то для них уже нет порятнука? Они в украинскую нацию не зачислены? Сколько тех прихожа ПЦУ? 400 000. Порохобот, сколько можно пробивать дно? Решето уже, твой корабль тонет
Александр 1 _ 16.02.2019 15:40
IP: 35.235.227.---
Дніпряна Трипільська:
З попами домовлявся Янукович, коли в одеських і волинських храмах зберігали і роздавали агітки, з попами домовились вілкули і новинські, стрєлкови та усілякі апологети "руского міра". А Томос – це порятунок для українських православних...
+++ Дуже правильне зауваження. Це порятунок не лише для українських православних, але й для всієї української нації.
Корж Микита _ 16.02.2019 13:57
IP: 35.235.227.---
Достоевщина.
Маша Гор _ 16.02.2019 13:24
IP: 35.235.226.---
На все сто согласна с вами. Смотрю на всю эту пеструю избирательную картинку и не понимаю, а где мой Гавел, его нет. Выбор между – вот за этого мне очень стыдно, а за этого терпимо. Приличные люди вы где, АУ, одна нечисть, она размножается, она заполонила все пространство. Тут один шут собрался в президенты, ну ОК-ей, я уж не говорю, что я не понимаю, что он будет делать на второй день после избрания, но я слышу как он отвечает журналистам на их вопрос,и я узнаю того же гопника которого этот же шут играл в своих сценках. Я вижу тот же образ, только в реальности. Мало того, что кухарка не образована, так она еще горячим борщом да в морду. Про других мне вообще все понятно, память у меня хорошая. Но бог с ними, хочу сказать вам спасибо за все что вы делаете, за Даху, за девочек поющих, за "Це шо". Вы творите, я смотрю, нас уже маленький коллективчик и весь этот окружающий хаос уходит на второй план. Спасибо.
Дніпряна Трипільська _ 16.02.2019 11:43
IP: 35.235.227.---
З попами домовлявся Янукович, коли в одеських і волинських храмах зберігали і роздавали агітки, з попами домовились вілкули і новинські, стрєлкови та усілякі апологети "руского міра". А Томос – це порятунок для українських православних. Не переносьте свою ненависть до Порошенка на українське православ'я.
Breda _ 15.02.2019 22:43
IP: 35.235.227.---
"Смутний час" – це коли влада зосереджена в руках черні (некрасиве слово). (с)
Анна Павловская _ 15.02.2019 22:31
IP: 35.235.227.---
После этого текста Пруст, Джойс и Фолкнер разом отдыхают.
Oleh Miykolaev _ 15.02.2019 21:27
IP: 35.235.226.---
hrim:
а Гузар то каким боком до демократии?
hrim _ 15.02.2019 21:26
IP: 35.235.226.---
Влад Троїцький: "... свобода та демократія працює лише для свідомих людей. На жаль."

Отже, наш шлях до демократії тривалий, еволюційний. Адже очікувати, що можна збільшити частку свідомих громадян у суспільстві "згори", мабуть наївно. Знову таки, на жаль.

"Тому єдиний рецепт – робити".
Маємо ж чимало прикладів: Івана Франко, Михайло Грушевський, Леся Українка, Ліна Костенко, Мирослав Скорик, Любомир Гузар, ...

P. S. Щодо картини "абсолютної аморальності". Може вона була й раніше у гопників, але "боялась" проявитись у тоталітарному суспільстві.
hrim _ 15.02.2019 21:24
IP: 35.235.226.---
Влад Троїцький: "... свобода та демократія працює лише для свідомих людей. На жаль."

Отже, наш шлях до демократії тривалий, еволюційний. Адже очікувати, що можна збільшити частку свідомих громадян у суспільстві "згори", мабуть наївно. Знову таки, на жаль.

"Тому єдиний рецепт – робити".
Маємо ж чимало прикладів: Івана Франко, Михайло Грушевський, Леся Українка, Ліна Костенко, Мирослав Скорик, Любомир Гузар, ...

P. S. Щодо картини "абсолютної аморальності". Може вона була й раніше у гопників, але "боялась" проявитись у тоталітарному суспільстві.
yurko_2017 _ 15.02.2019 20:57
IP: 35.235.231.---
100%
Україна та Європа1065 Aтака Путіна1187 Корупція1288 Уряд реформ392 тітушки18
ОСТАННІ ЗАПИСИ
Віктор Уколов

Стартувала PR-кампанія за зняття санкцій з Росії?

Олексій Гарань

Скільки посад голів комітетів віддала опозиції правляча компартія у 1990 р.?

14
Ірина Федорів

До уваги голови КОДА: Даніш в суді завалює експертизу по каналізації на Бакала

3
Айдер Муждабаєв

Россияне устали от Путина. Это правда. Им нужен Сталин

8
Дмитро Яблоновський

Державні монстри – вбити чи розчаклувати?

3
Сергій Лямець

Авакова и Супрун оставить в правительстве? Зеленский и команда – вы серьезно???

17
Ірина Федорів

Вода з фекаліями: що дала нарада в голови ОДА

12
Артем Петренко

Шанс вырваться из ловушки бедности. Или почему важно, чтобы у Зеленского получилось

24
Сергій Лямець

Коболев получает $1 млн в месяц. Укрзализныця закупает дизель у олигархов. Так зачем нам независимые набсоветы???

7
Сергій Лямець

Зачем Зеленскому стукачи. Что говорит здравый смысл об инициативе платить 10% за доносы

13
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter