Екстрим по-карпатськи

У мене був справжній Новий рік! Як в дитинстві!!! Вже багато років мріяла про те, щоб відсвяткувати його на батьківщині, в Карпатах. Майже усі зимові шкільні канікули провела там. Тоді ми з батьками зупинялись у маленьких готелях, які звалися "притулками", де не було гарячої води, були ледь теплі батареї, і туалети на поверсі. Але була дуже смачна гуцульська кухня!!! Мммммм!!!

Водоспад. Місто Яремча.



Саме під час одного з таких відпочинків вперше стала на лижі. Мені тоді було п'ять років. Не здивую нікого тим, що тоді все було дефіцитом, а знайти дитячі лижі з черевиками нікому не було під силу. Але мій тато все може!!! І зіроньку з неба... Але не подумайте, що він мене занадто бавив. Щоб дитя не розпестилось, знайшов короткі лижі, але чоботи до них йшли 42! розміру. Якісь імпортні були, але промокали наскрізь, і під кінець дня чвакали з мокрими шкарпетками. Ну, це так, щоб дівчинка росла в спартанських умовах. За тодішні підйомники годі й казати. Дощечка, мотузок, гачок!!! І я, ледве стоячи на цих лижах, утопаючи у чоботях і в воді по коліно, мала ухитритися закинути той гачок на трос, що рухається, і їхати вгору, відкривши рота, хапати сніжинки на льоту. А тато біг позаду і горланив: "Стоїть!!! Стоїть!!! Мала стоїть!!!".



Курорт Буковель.

Ніколи не забуду це. Моє щасливе дитинство, яке неможливо повернути!... Але під Новий рік трапляються дива! Принаймні, сама собі їх організувала. Хотіла поїхати туди, де все пройнято запахом дитинства – рідні дерева, стежки, струмки, водоспади, мелодичні ноти гуцульських музик... І я, така маленька, серед величності Карпат. Якщо була б талановитою письменницею, можливо в мене вийшло б зробити так, щоб ви, прочитавши мій твір, не роздумуючи сіли б на колеса, та за декілька годин опинились там.

Ну, а якщо без поетичності, то все було круто!!! Не очікувала, що в Україні вже існує лижний курорт майже міжнародного класу. Впевнена, що років через п'ять, а то й менш, він буде без приставки "майже".

Решту своїх вихідних провела на австрійському курорті. Було не погано, але Карпати рідніші!



Австрія. Ішгль.

P.S. Прошу вас, не діставайте мене за мову, якою пишу. Не хворійте цією хворобою, що зветься націоналізмом. Я вивчилась в українській гімназії. Російську мову ми там не вчили, але так вийшло, що знаю її. Сама щиро строчу тут свої думки. Інколи вони лягають українською, а інколи – російською, це навіть залежить від теми, яку піднімаю. Звичайно про Карпати не могла написати іноземною:-) – російською – мовою. Нажаль, цей текст не зрозуміють люди, які живуть на пострадянському просторі, і не прочитають потенційну рекламу України:-).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.