27 червня 2012, 17:29

На знак пошани до британців в Україні

Слухачі розташувались у тіні високого дерева. Оркестр і хор завмерли в тиші. Над нами нависла велика занедбана будівля з розбитими вікнами і (несправжніми) попередженнями про радіацію. Диригент змахує паличкою – і лунає вишукана музика доби бароко.

Я знаходжуся в культурно-освітньому центі "Майстер Клас" у серці Києва. Постановка опери Генрі Перселла "Король Артур" (1691 р.) – одна з декількох культурних подій, які я відвідав у центрі, включно з концертами і клубом шанувальників кіно.

Безпретензійні британці (ви знаєте, кого я маю на увазі!) за лаштунками "Майстер Класу" і цієї опери належать до великого числа громадян Сполученого Королівства, з якими я зустрівся впродовж 4-х років свого перебування в Україні. Окрім бізнесменів, про яких я часто писав, серед них – експерти з надання технічної допомоги, керівники і вчителі мовних шкіл, митці, співробітники благодійних організацій, архітектори і спеціалісти з будівництва (зокрема і ті, які працюють над спорудженням нового об'єкту "Укриття" в Чорнобилі), бухгалтери, власники видань і журналісти, правники, як і фактично представники всіх інших професій. Їх можна зустріти в Києві, Черкасах, Донецьку, Львові, Одесі та багатьох інших великих і малих містах. Багато з них, зокрема і люди в "Майстер Класі", у свій вільний час активно долучаються до громадського життя, організовуючи благодійні акції, фестивалі шотландських танців чи сприяючи розвитку регбі серед дітей. Чудово спостерігати за цією діяльністю!

Мені було дуже приємно працювати з такою жвавою й динамічною громадою моїх співвітчизників, які зробили такий великий внесок у життя українського суспільства. Щиро бажаю вам усіляких успіхів!



Під час візиту до офісу британської благодійної організації Hope Now, яка працює в Україні, допомагаючи дітям із неблагополучних сімей. Черкаси, 26 травня 2009

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому Україна важлива і що далі?

Озброєні до зубів російські війська захопили Крим, частину суверенної території України, населення якої за чисельністю близьке до населення Латвії та площа якої більша за Ізраїль...

Вступ до спортивного клубу; права геїв і Елтон Джон; та прощання з Києвом

Я приїхав до Києва 14 червня 2008 р., коли йшла злива, та відвідав концерт Пола МакКартні на Майдані Незалежності. Сьогодні я відбуваю, відвідавши концерт Елтона Джона та групи Queen на Майдані Незалежності 30 червня та відчувши пульсуючу енергетику Києва перед класичним фіналом Чемпіонату Європи з футболу між Іспанією та Італією 1 липня...

На знак пошани до британців в Україні

Слухачі розташувались у тіні високого дерева. Оркестр і хор завмерли в тиші. Над нами нависла велика занедбана будівля з розбитими вікнами і (несправжніми) попередженнями про радіацію...

Тонка розповідь про жахи війни

Святковий стіл накрито. На столі виставлено склянки, між ними – самовари та акордеони. Навколо – тисячі облич дивляться з темряви. Однак ніхто з них уже ніколи не зможе їсти чи пити...

#Євро-2012 у #Донецьку

- Тож, ви вболіваєте за Англію? - Так. - А звідки ви? - Ми росіяни. Велика кількість російських уболівальників у футболках із символікою англійської збірної, які вочевидь підтримували Англію, стала однією з несподіванок під час візиту в Донецьк, який я і наша консульська команда здійснили напередодні групового матчу Євро-2012 між Англією і Францією 11 червня...

Вага на вісь і Андріївський узвіз

На крутому схилі, покритому бруківкою, допитливим туристам пропонують безліч українських сувенірів, розкладених на ятках. Удалечині виблискує ріка...