Чорного піару не буде?

Печерський суд заборонив недобросовісну рекламу, яку виготовили проти Юлії Тимошенко, – пише УП, напевне трохи перебільшуючи для кращої ефективності справи. Власне, факт недобросовісності ж не у тому, що реклама, яку хотіли запустити по всіх телеканалах – спрямована проти Юлії Тимошенко.



Юристи придралися до того, що чорний піар, який хотіли крутити, спотворював вже існуючий рекламний слоган "Вона працює", витлумачуючи його у негативний спосіб. Тим часом, проблема чорного піару у тому, що він "опускає" виборчу кампанію, де обирається глава держави, до найнижчого найбруднішого рівня. Тоді сама ідея виборів профанується, а дискусія ідей перетворюється на кидання лайном.

Від початку кампанії нас завалюють пропозиціями зняти ролики, змонтувати кліпи, надрукувати плакати про наших конкурентів. При цьому чомусь ніхто не пропонує нормальних критичних матеріалів, які ґрунтуються на доведених фактах або критикують погляди. Цілями чорних кріейторів завжди виступає національність, минуле або вигадані справи соратників кандидатів. Але, ми ще жодного разу не опустились до того, щоб серйозно розглядати можливість їх запуску до ефіру.

Водночас, вітчизняне законодавство є достатньо ліберальним до таких прийомів. Для закону байдуже: Віктор Янукович критикує проект бюджету (на що безумовно має право) чи вигадує, що в Україні є затримки пенсій; пропонує почути всіх скаржників чи переінакшує слова "вона працює", надаючи їм негативного змісту.

Тим більше вітчизняне законодавство не матиме претензій до роликів, де під незабутню "Мурку" нагадують основні, а головне цілком правдиві факти, біографії кандидата, якщо не називати його прізвища і посади. Приклади таких роликів я знайшов навіть в Ютубі.

Але чи хочемо ми занижувати політичну дискусію до настільки примітивного рівня?

Поки-що я колекціоную ці ролики і розробки. Вони цілком законні, але часом мені здається, що ті файли мають запах. Сморід брудної білизни, невипраних шкарпеток і профанації виборів Президента України.