Як Тимошенко обіцяла МВФ підвищити ціни на газ
Політичне лицемірство давно стало візитною карткою української політики. Але фірмовим стилем Юлії Тимошенко є емоційне обрамлення будь-якої зміни поглядів, навіть якщо вона розвертається у прямо протилежному напрямку.
В 2008 році Юлія Володимирівна очолювала БЮТ, який об'єднував дві лівоцентристські партії – Батьківщину та УСДП та одну правоцентристську – ПРП. Цілком логічно, що таке поєднання давало блокові сильні сторони обох політичних напрямків.
Під час переговорів з Міжнародним Валютним Фондом на яких був присутній міністр фінансів та голова ПРП Віктор Пинзеник, його погляди та прихильність до жорсткого монетаризму допомагали легко досягати взаєморозуміння з Фондом і позитивного результату.
Чи ж варто дивуватися, що тоді, в 2008 році, Юлія Володимирівна підтримувала підвищення цін на газ. Це підтверджують промовисті рядки з Меморандуму, який вона підписувала з МВФ, як прем'єр:
"...до кінця 2011 року ми зрівняємо ціни на газ внутрішнього видобутку та ціни на імпортований газ. Поступова реалізація цього процесу буде розпочата з грудня 2008 року."
Водночас, Тимошенко обіцяла до 1 липня 2010 році повністю припинити виплату дотацій на оплату газу, що споживають в ЖКГ. Це неминуче призвело б до підвищення тарифів та згодом до одужання всієї економіки цього сектору. На жаль, вибори виграла не вона і ера популізму продовжилася збереженням бюджетних дотацій на яких найбільше заробляв російський Газпром.
Тим більш дивно, що через 8 років тепер, Юлія Володимирівна забула про свої обіцянки МВФ і навіть більше, повністю відмовилася від право-центризму, якого набула під впливом Віктора Пинзеника.
Сьогодні Тимошенко підтримує відновлення понад 100-мільярдної дотації з державного бюджету, яка, нібито, здатна повернути старі ціни на ЖКГ. Її не бентежить, що такої ж політики дотримувався і Віктор Янукович і що вона призвела замало не до банкрутства держави.
Розворот на 180% повністю змінює обличчя Батьківщини, яка з партнера ПРП у минулому, перетворилася нині на справжнього наступника комуністів, спираючись на підтримку пенсіонерів, у багатьох з яких у закутку і досі ховається побитий міллю червоний стяг.
Чи варто дивуватися, що на мітинг у Херсоні для виступу перед бідними пенсіонерами Юлія Володимирівна вийшла і взутті з дорогої зміїної шкіри чим шокувала місцевих журналістів та інтернет. До слова ситуація дуже подібна до взуттєвого конфузу Віктора Януковича, який одного разу також був узутий у туфлі із шкіри страуса.
Так само і Петро Симоненко, який очолює Комуністичну партію, любив поїздити на дорогих авто до свого заміського маєтку, якому б позаздрив будь-який бізнесмен. Комуністи, вони такі схожі...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
