Почему Андрея Макаревича в Киеве всегда ждут (про закон N4303)

"... моя страна ушла на войну и я не смог ее остановить...

моя страна сошла с ума и я ничем не могу помочь...

не надо нимбы и крылья растить – надо просто не быть говном"

Це до обговорення законопроекту Миколи Княжицького N4303. Його ідею я підтримую повністю, але пропоную зробити висновки з провалу голосування і намітити авторам "домашню роботу":

1. Треба провести громадські слухання, щоб роз'яснити колегам суть проекту.

2. Можливо треба змінити деякі норми для тих артистів, які уникають політики – це їхнє право. Вони не підтримали напад на нашу країну, значить вони можуть не писати й про засудження.

3. Макаревич, або Шевчук чи Ахеджакова такі письмові засудження писати не повинні – вони і так про засудження нападу на Україну говорили і продовжують говорити в Росії, не зважаючи на шалений тиск з боку рашистів. Вони і без закону мають совість і честь.

Щодо інших російських артистів (включно з Наташою Корольовою) хай їдуть в... Крим. Для них там безпечніше.

Зрештою під новою назвою на новій сесії у лютому цей проект треба приймати, якщо автори зроблять домашню роботу