Чому ми не погоджуємось з тиском на українську
Як відомо, внаслідок підписання закону про освіту, який розширює застосування української мови, уряд Угорщини вирішив блокувати усі подальші рішення, спрямовані на зближення ЄС з Україною.
Настільки істерична реакція лише передвісник іншої проблеми, яка виникне на північному-сході, де вже розгортається антиукраїнська кампанія під гаслами захисту російськомовних та їхніх прав.
Спостерігаючи це обурення, треба розуміти, що воно є удаваним і фальшивим. Насамперед тому, що самі ці країни не роблять україномовним громадянам того, що вимагають від нас по відношенню до представників національних меншин.
Зрештою, не лише україномовним.
Тільки в Російській Федерації, окрім державної російської мови, статус якої визначається 68 статтею Конституції РФ, є цілий ряд державних мов суб'єктів Федерації. Однак у старших класах школи повсюдно викладання йде виключно російською мовою й аналог незалежного тестування випускники складають виключно по-російськи.
[1. абазинский язык (Карачаево-Черкесия).
2. адыгейский язык (Адыгея).
3. алтайский язык (Республика Алтай).
4. башкирский язык (Башкортостан).
5. бурятский язык (Бурятия).
6. ингушский язык (Ингушетия).
7. кабардино-черкесский язык (Кабардино-Балкария (в конституции республики назван кабардинским языком), Карачаево-Черкесия (в конституции республики назван черкесским языком)).
8. калмыцкий язык (Калмыкия).
9. карачаево-балкарский язык (Кабардино-Балкария (в конституции республики назван балкарским языком), Карачаево-Черкесия (в конституции республики назван карачаевским языком)).
10. язык коми (Республика Коми).
11. марийский язык (Марий Эл).
12. мокшанский язык (Мордовия).
13. ногайский язык (Карачаево-Черкесия).
14. осетинский язык (Северная Осетия).
15. татарский язык (Татарстан).
16. тувинский язык (Тыва).
17. удмуртский язык (Удмуртия).
18. хакасский язык (Хакасия).
19. чеченский язык (Чечня).
20. чувашский язык (Чувашия).
21. эрзянский язык (Мордовия).
22. якутский язык (Саха (Якутия)).
23. языки Дагестана.
У анексованому окупованому вкраденому Криму українська та кримськотатарські мови (про людське око) також визнані майже державними. Однак загальне правило проведення випускних тестів тільки російською мовою діє і на українському півострові.
Щодо Угорщини, то давайте відзначимо, що українська позиція щодо навчання мовами національних меншин є значно м'якшою, ніж дії самих угорців щодо сербської мови у Воєводині. Коли у 1848 році Скупщина (парламент) провінції оголосила політичну самостійність краю і звернулася до Будапешту з проханням надати сербській мові однакові права з угорською – у відповідь були надіслані війська.
Протистояння на мовному грунті існує й тепер і не лише з Україною, але і в Трансильванії, закарпатському регіоні Румунії з переважно угорським населенням. На початку вересня цього року Будапешт заявив, що буде блокувати вступ Румунії до Організації економічного співробітництва і розвитку... через закриття однієї з небагатьох шкіл з мадярською мовою викладання, дозвіл на яку виявився підробкою.
Тим часом стаття 53 Конституції України визначає:
"Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства."
Ключовим тут є сполучник ЧИ, який означає, що можливі обидва варіанти. Проте вони можливі тільки тоді, коли держава має для цього кошти.
Якщо ж їх немає, тоді діє норма записана через сполучник АБО, яка показує альтернативу – через національні культурні товариства мають право на вивчення рідної мови всі національні меншини.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
