День Гідності і свободи – як виконуються вимоги Майдану?
Мало хто говорить, але це свято об'єднує два Майдани: Помаранчевий 2004 року та Євромайдан 2014 року. Тому аналізуючи наслідки, варто порівнювати виконання вимог обох революцій.
Після Помаранчевого Майдану країна занурилася у хаос протистоянь між Президентом Ющенком та прем'єркою Тимошенко. Це викликало політичну кризу у вересні 2005 року і відставку уряду, а пізніше призначення прем'єром політичного опонента Ющенка – Віктора Януковича у 2006 році. Трусило країну і пізніше, під час другого уряду Тимошенко, чий кабмін два роки спирався на, де-факто, зруйновану коаліцію у ВР, а тому йшов на постійні ситуативні союзи.
Після Євромайдану конфронтаційного протистояння між урядом та Президентом не було. Відставка прем'єра Арсенія Яценюка у квітні 2015 року стала наслідком дій Батьківщини та Самопомочі, які залишили коаліцію. Однак криза не поширилася і не зруйнувала єдності БПП і Народного Фронту
Після Помаранчевого Майдану незважаючи на сприятливу міжнародну кон'юнктуру до початку кризи 2008 року Україна не створила обіцяні 10 млн робочих місць, а міністри оборони розпродавали зброю та армійське майно.
Після Євромайдану, незважаючи на велетенські витрати на оборону та безпеку, український уряд добився відновлення економіки, а під керівництвом Президента було розбудовано потужні Збройні сили.
Після Помаранчевого Майдану Україна втратила шанс вступити до НАТО і не отримала ПДЧ, через небажання Тимошенко послухатись Ющенка і викликати роздратування Росії.
Після Євромайдану співробітництво з НАТО досягло безпрецедентно високого рівня, було підписано Асоціацію з Євросоюзом, отримано безвізовий режим з ЄС.
Після Помаранчевого Майдану Тимошенко підписала кабально невигідні умови та ціни на російський газ, поставивши свою країну перед необхідністю йти на політичні поступки перед Москвою заради отримання знижки на імпортне паливо.
Після Євромайдану Україна повністю відмовилась від закупівель газу з Росії, купуючи його у країн ЄС завдяки реверсним поставкам по газопроводах.
Після Помаранчевого Майдану в країні не було проведено жодної масштабної реформи, чому заважали постійні чвари між БЮТ та НУНС, що були наслідком війни Ющенко й Тимошенко.
Після Євромайдану Верховна Рада 8 скликання стала рекордсменом з запуску справжніх реформ та прийняття принципових рішень. Декомунізація, реформа поліції, судова реформа, реформа охорони здоров'я, створення антикорупційних органів та виконання 144 умов безвізового режиму – можливо саме після Євромайдану влада намагається надолужити згаяне за увесь час існування незалежної України
Звичайно, люди не задоволені, адже темп боротьби з корупцією відстає від темпу суспільних очікувань. Однак, антикорупційні органи вибачає те, що вони працюють у надзвичайно складних умовах, адже соціологія показує, що майже половина українців вважають нормальним дати, (а значить і взяти) хабар.
Дуже болить, що замовники та організатори вбивств на Євромайдані змогли втекти до Росії і зараз їх не дістати. Але частково втішає те, що в результаті велетенського розслідування ГПУ, яким займаються 90 слідчих вже є перші судові вироки по виконавцях розстрілів.
Загальні дані про розслідування злочинів проти майданівців взяті із блогу генпрокурора
Відкрито 117 кримінальних проваджень за 3404 епізодами злочинів, у яких 1800 осіб визнано потерпілими.
Повідомлено про підозру 213 особам:
• 34 високопосадовцям;
• 137 працівникам органів внутрішніх справ (слідчі, прокурори та судді)
• 42 цивільним особам – "тітушкам".
До суду скеровано 51 обвинувальний акт щодо 117 осіб. Судових вироків ухвалено 14
Щодо міліції (включаючи "Беркут" та ВВ):
Повідомлено про підозру 380 особам.
Скеровано до суду звинувачення щодо 238 осіб.
Судами вже визнано винуватими 49 осіб.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
