НАБУ і прокурори – колеги і партнери чи вороги?
Коли не хочуть відповідати по суті, тоді шукають ворогів. Такий банальний прийом використовується у останній статті, яка на думку авторів, либонь, має захистити директора НАБУ від прокуратури.
В реальності конфлікт цей уявний і якщо за чимось і полюють слідчі прокуратури, то це за правдою, а не за Артемом Ситником. Слідчі виконують свою роботу, адже після відкриття проваджень машина слідства має провернутися до кінця, встановивши на виході або факти достатні для оголошення підозри, або для відмови від звинувачень.
У найбільш резонансній справі про можливе розголошення директором НАБУ відомостей досудового слідства ключовою є відповідь на питання – якою є дата, коли відбувалась зустріч off-the-records Артема Ситника і журналістів?
Саме цю дату старанно замовчують і приховують усі фігуранти та свідки розслідування.
Слідчі прокуратури, натомість, шукають докази, щоб встановити точну дату зустрічі. Тільки для цього запросили дані геолокації телефонів журналістів, які відмовились співпрацювати зі слідством.
Якщо виявиться, що зустріч, де журналістам була передана інформація слідства, відбувалася після спрямування матеріалів до суду – тоді порушення КПК не було.
Якщо ж зустріч off-the-records відбулася в той час, коли досудове слідство ще тривало – Артему Ситнику доведеться відповідати за порушення КПК і розголошення відомостей досудового слідства.
Я не знаю, скільки слів ще буде сказано у цій справі, але насправді важливими є лише три слова – число, місяць і рік зустрічі Артема Ситника з журналістами. Але хочеться це почути по-чесному, on-the-records, тобто під запис у протоколі допиту.
Сьогоднішня стаття – ціле дослідження, яке зробили автори щодо публічних виступів генпрокурора, немає жодного сенсу, бо за цими фактами навіть не існує кримінального провадження, не кажучи вже про висунення підозри. Та й всі розуміють, що таємницю слідства не оголошують у публічних виступах – натомість їх зливають тет-а-тет під хіхікання обраних журналістів.
Насправді ціна цього провадження є величезною для суспільства. Ми всі сподіваємось на результативність НАБУ, але навіть НАБУ не може виходити за межі КПК, інакше професійні і високооплачувані адвокати корупціонерів, розіб'ють зібрані докази у будь-якому суді. Звичайному чи антикорупційному.
Тому по-суті прокурори не є ворогами для детективів. У них є спільна ціль – подолання злочинності, а у НАБУ – боротьба із корупцією. Однак, хірурги знають, для того щоб не занести заразу до рани, інструменти потрібно стерилізувати. У нашому випадку це означає підтвердити, або спростувати інформацію, що може призвести до оголошення підозри Артему Ситнику.
Загалом, я б радив детективам розглядати працівників прокуратури як своїх найближчих колег. Бо навіть досьогодні на офіційній сторінці НАБУ у довгому партнерів чомусь не має ані САП, ані ГПУ, хоч без прокурорів жодна справа не зможе дійти до вироку у суді.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
