Про імпічмент за місяць до виборів
Вчорашній зашквар із закликами Тимошенко розпочати процедуру імпічменту президента за місяць до виборів увійде в історію України як найбільш популістична пропозиція кандидата у президенти.
Чому популістична? Бо для проходження процедури імпічменту потрібно принайменше півроку, не рахуючи часу на прийняття законодавства, якого наразі бракує. Юлії Тимошенко це добре відомо. Але мабуть страх перед можливим переобранням Петра Порошенка затьмарює розум і пам'ять.
Ну але на брак пам'яті не скаржиться google.com.
Вперше Тимошенко закликала до імпічменту Леоніда Кучми ще 24 вересня 2002 року. Причому зробила це разом з Олександром Морозом та Петром Симоненком. Я й досі вважаю, що червона компанія лідерів соціалістів і комуністів для неї була найбільш природною за її поглядами. Реальна ж причина була у необхідності повернути Кучму у російське стійло за будь-яку ціну. Імпічмент використовувався як засіб тиску і агітаційний прийом під час кампанії на виборах до ВР восени 2002 року.
Вдруге Тимошенко згадала це солодке слово "імпічмент" уже по відношенню до Віктора Ющенка восени 2008 року. Зараз уже мало хто пам'ятає, але причиною її різкої заяви стали поставки української зброї стікаючій кров'ю Грузії, на яку напала Росія. Президента Ющенка тоді звинуватили в контрабанді (!) українських озброєнь, за лаштунками було величезне роздратування Росії. Адже тоді через українські зенітно-ракетні комплекси Москва не змогла повноцінно використовувати авіацію проти Тбілісі. Звісно ж вимога імпічменту Ющенка була прийомом у довгостроковій виборчій кампанії, яка розпочалася ще 2008 року.
До імпічменту Віктору Януковичу Тимошенко закликала, можливо, вперше у власних інтересах, без огляду на інтереси Москви, яку тодішній президент цілком влаштовував.
Тепперішня четверта спроба Юлії Володимирівни, на мою думку знову в інтересах Москви і знову як прийом у виборчій кампанії лише за місяць до голосування. За напрацьованим алгоритмом тепер у кожному агітаційному наметі Батьківщини, куди давно ніхто не заходив, мають з'явитися столики і підписні листи. Юридична ціна цим підписам нуль, але на місяць партійна мережа агітаторів матиме роботу і заробіток.
В центр полетять звіти і підписні листи. Почнеться справжнє внутрішньопартійне змагання і неминучі підтасовки. Довгими березневими вечорами партійні активісти будуть старанно переписувати у відомості серії паспортів і ставити підписи різними руками і різними почерками – за кожний зібраний підпис мають заплатити.
І добре, якщо на виконання роз'яснення N376 від ЦВК партія проведе ці витрати з виборчого фонду, більш імовірно заплатять чорним налом, частина якого до старанних каліграфістів так і не дійде.
Тимошенко знову оголосила імпічмент – це завжди радість, тепер партія оживе!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
