ДОВЕДУ, ЩО МОЖЕ БУТИ ІНАКШЕ
Для мене вибори2012 – це не боротьба політиків. Це боротьба минулого, що не минуло, і реальності, на яку ми заслуговуємо.
Всі ви знаєте, що як журналіст і громадянин я хочу і стараюсь змінити ситуацію. Справді всім серцем бажаю жити в іншій Україні, хочу бути в ній щасливим і бачити навколо себе інших щасливих людей. Та, мабуть, як і всі, я просто не бачу на кого можна покласти сподівання, кому можна довірити свої надії. Тож після важких роздумів, вирішив: спиратимусь на власні сили й сили таких як я.
Мажоритарка – це шанс. Для мене і для покоління всіх тих, хто має вищу або декілька вищих освіт, хто володіє іноземними мовами, хто вчився або працював за кордоном і точно знає, якою може та повинна бути держава. Все буде чесно: політики нової генерації – не можуть бути призначенцями. Це не ті, кого запросили вожді. Це ті, кого обрали люди. Саме тому я відмовився від прохідного місця в одному зі списків та пішов важким, але чесним шляхом самовисування.
Так, були аргументи "проти". Найперший – страх втратити довіру та підтримку колег-журналістів, котрі можуть оцінити мій вчинок як бажання дістатись "корита". Доведу, що все може бути інакше, і вважаю цей намір більшою цінністю, ніж здатність стримувати себе.
Другий аргумент "проти" – це гроші. Не секрет, що моїх власних статків не вистачить і на пару біг-бордів. Але ідея полягає в тому, щоб вони не знадобились. З одного боку, я створюю виборчий фонд, куди, сподіваюсь, люди перерахують якісь кошти. З іншого, вже зараз отримую підтримку, за яку не потрібно платити: хтось надає необхідні приміщення і обладнання, хтось – інтелектуальну допомогу. І це не друзі та знайомі – це однодумці, яких виявляється значно більше, ніж я міг сподіватись.
Вірю у власні сили та встановлюю нові правила. Наперед скасовую для себе порочну депутатську недоторканність та всі пов'язані з нею пільги – заявляю про це офіційно. Обіцяю вести кампанію відповідно до європейських традицій: доброчесно, відповідально і кришталево прозоро.
Я не збираюсь ставати політичним функціонером – я справді змушу державу працювати. Чиновники повинні добросовісно виконувати свою роботу, або піти геть. Знаю, що це можливо, і знаю, як цього досягти. Був у багатьох країнах. Нещодавно повернувся зі Сполучених Штатів, довгий час жив у Великобританії. Вивчив багато моделей боротьби з корупцією, контролю за владою, економічного зростання. Ефективних моделей. І оскільки я занадто молодий, аби сумніватись, що запровадити їх в Україні можливо, я просто зроблю це.
========
FB, Twitter, Вконтакте.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
