Палац на Алеї Героїв Небесної сотні
Чудова будова на пагорбі над Майданом за гарним фасадом приховує страшну історію. Відомий киянам "Жовтневий палац" – одна з катівень НКВД, через яку перейшли тисячі українців. Багато з них не вийшли живими з цих стін.
Сьогодні майже нічого, за винятком хреста знадвору, не нагадує про ті страшні дні, коли його стіни наповнювалися криками мордованих катами мучеників. Відроджений після війни палац став місцем для розваг, у стінах, окроплених кров'ю, лунав сміх та музика. І нічого не змінилося навіть після того, як з розвалом СРСР стала відома страшна правда. Тут і далі тривали концерти, а потім з'явився сучасний кінозал.
Невідмолене страждання та неспокутуване зло, яке намагалися приховати за театральною ширмою розваг нагадало про себе через десятки років після кривавих днів Сталіна. Палац знову став свідком смертей тих найкращих, що хотіли змінити свою країну, зробити її вільною. Поруч розстріляно десятки молодих хлопців, які повстали, щоб зупинити своїми дерев'яними щитами наступ темряви. Вони загинули, але перемогли, бо дали нам шанс стати іншими.
Іншим може стати й палац із кривавою історією. Зміни вже розпочалися – нині його адреса Алея Героїв Небесної сотні, 1. Але веселий мюзікл "Мерлін", джазові ритми De Phazz звучать буквально за кілька метрів від місця, де менше року тому лунали постріли і лилася кров.
Невже її досі пролилося замало і ми досі не здатні осягнути ціну свободи?
Група народних депутатів, серед яких колишні активісти Майдану – Єгор Соболєв, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк та інші, представники усіх фракцій більшості, зареєстрували в парламенті законопроект про вшанування Революції гідності. Ним передбачено створення музею Майдану саме в "Жовтневому палаці". І невипадково, адже це місце дуже тісно пов'язане з подіями Євромайдану. Саме тут розташовувалися сотні самооборони, медики, волонтери, діяв прес-центр. Врешті, саме під його стінами гинули герої Небесної сотні.
Сподіваюся ця ініціатива знайде підтримку в більшості народних обранців. Буде дуже символічно, коли місцем для музею Майдану стане будівля, де в 1930-ті розташували катівню НКВД – це означатиме остаточну перемогу ідеї свободи над тиранією.
Це означатиме, що ми врешті здатні оцінити як багато коштує свобода і здатні вшанувати усіх тих, що пожертвували заради нашого майбутнього найдорожчим – своїм життям.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
