10 лютого 2015, 12:23

Палац на Алеї Героїв Небесної сотні

Чудова будова на пагорбі над Майданом за гарним фасадом приховує страшну історію. Відомий киянам "Жовтневий палац" – одна з катівень НКВД, через яку перейшли тисячі українців. Багато з них не вийшли живими з цих стін.

Сьогодні майже нічого, за винятком хреста знадвору, не нагадує про ті страшні дні, коли його стіни наповнювалися криками мордованих катами мучеників. Відроджений після війни палац став місцем для розваг, у стінах, окроплених кров'ю, лунав сміх та музика. І нічого не змінилося навіть після того, як з розвалом СРСР стала відома страшна правда. Тут і далі тривали концерти, а потім з'явився сучасний кінозал.

Невідмолене страждання та неспокутуване зло, яке намагалися приховати за театральною ширмою розваг нагадало про себе через десятки років після кривавих днів Сталіна. Палац знову став свідком смертей тих найкращих, що хотіли змінити свою країну, зробити її вільною. Поруч розстріляно десятки молодих хлопців, які повстали, щоб зупинити своїми дерев'яними щитами наступ темряви. Вони загинули, але перемогли, бо дали нам шанс стати іншими.

Іншим може стати й палац із кривавою історією. Зміни вже розпочалися – нині його адреса Алея Героїв Небесної сотні, 1. Але веселий мюзікл "Мерлін", джазові ритми De Phazz звучать буквально за кілька метрів від місця, де менше року тому лунали постріли і лилася кров.

Невже її досі пролилося замало і ми досі не здатні осягнути ціну свободи?

Група народних депутатів, серед яких колишні активісти Майдану – Єгор Соболєв, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк та інші, представники усіх фракцій більшості, зареєстрували в парламенті законопроект про вшанування Революції гідності. Ним передбачено створення музею Майдану саме в "Жовтневому палаці". І невипадково, адже це місце дуже тісно пов'язане з подіями Євромайдану. Саме тут розташовувалися сотні самооборони, медики, волонтери, діяв прес-центр. Врешті, саме під його стінами гинули герої Небесної сотні.

Сподіваюся ця ініціатива знайде підтримку в більшості народних обранців. Буде дуже символічно, коли місцем для музею Майдану стане будівля, де в 1930-ті розташували катівню НКВД – це означатиме остаточну перемогу ідеї свободи над тиранією.

Це означатиме, що ми врешті здатні оцінити як багато коштує свобода і здатні вшанувати усіх тих, що пожертвували заради нашого майбутнього найдорожчим – своїм життям.

Терор бомбардуванням від Гітлера до Путіна

Однією з опор рашизму – ідеології, що лежить в основі російської агресії проти України – є нацизм. Для обох ідеологій спільними є віра у вищість власного народу над іншими і відтак його право вирішувати долю інших, підкреслена антидемократичність, культ вождя, культ сили, нехтування правами людини і міжнародним правом, теорія про міжнародну змову, яку слід зупинити, апелювання до героїчного минулого, славу якого треба відродити...

Кінець фінляндизації

Великий і сильний сусід має право обмежувати суверенітет меншого, втручатися у його зовнішню і навіть внутрішню політику. Звучить грубо і всупереч міжнародно-правовим нормам...

Гібридна війна від Леніна до Путіна

Виступ Путіна з оголошенням про початок бойових дій, незабаром після цього бомбардування українських міст, включно зі столицею, наступ великих груп російських військ вздовж північних, східних та південних кордонів – це про 24 лютого 2022 року...

Чому український націоналізм – це те, що потрібно Україні та світу?

Нинішня війна з Росією не тільки і не стільки за території, як за ідеї, світогляд, який пануватиме на цих територіях. В основі російської агресії ідеологія рашизму – химерне поєднання фашизму, комунізму та російського імперіалізму...

Як українці перемогли у 1991-му

Минуле ХХ століття сповнене наших помилок, наслідком яких стали страждання та смерть мільйонів українців. Але врешті ми отримали свою головну перемогу – незалежну українську державу, яка постала у 1991 році...

Чому Україна програла сто років тому і чому зможе перемогти нині?

Я історик, тому спробую пояснити причини та перебіг цієї війни, які криються у попередніх роках та століттях. До відомого афоризму "Історія – вчителька життя" я завжди додаю: сувора вчителька, яка повторює незасвоєні уроки неуважним учням...