10 лютого 2015, 12:23

Палац на Алеї Героїв Небесної сотні

Чудова будова на пагорбі над Майданом за гарним фасадом приховує страшну історію. Відомий киянам "Жовтневий палац" – одна з катівень НКВД, через яку перейшли тисячі українців. Багато з них не вийшли живими з цих стін.

Сьогодні майже нічого, за винятком хреста знадвору, не нагадує про ті страшні дні, коли його стіни наповнювалися криками мордованих катами мучеників. Відроджений після війни палац став місцем для розваг, у стінах, окроплених кров'ю, лунав сміх та музика. І нічого не змінилося навіть після того, як з розвалом СРСР стала відома страшна правда. Тут і далі тривали концерти, а потім з'явився сучасний кінозал.

Невідмолене страждання та неспокутуване зло, яке намагалися приховати за театральною ширмою розваг нагадало про себе через десятки років після кривавих днів Сталіна. Палац знову став свідком смертей тих найкращих, що хотіли змінити свою країну, зробити її вільною. Поруч розстріляно десятки молодих хлопців, які повстали, щоб зупинити своїми дерев'яними щитами наступ темряви. Вони загинули, але перемогли, бо дали нам шанс стати іншими.

Іншим може стати й палац із кривавою історією. Зміни вже розпочалися – нині його адреса Алея Героїв Небесної сотні, 1. Але веселий мюзікл "Мерлін", джазові ритми De Phazz звучать буквально за кілька метрів від місця, де менше року тому лунали постріли і лилася кров.

Невже її досі пролилося замало і ми досі не здатні осягнути ціну свободи?

Група народних депутатів, серед яких колишні активісти Майдану – Єгор Соболєв, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк та інші, представники усіх фракцій більшості, зареєстрували в парламенті законопроект про вшанування Революції гідності. Ним передбачено створення музею Майдану саме в "Жовтневому палаці". І невипадково, адже це місце дуже тісно пов'язане з подіями Євромайдану. Саме тут розташовувалися сотні самооборони, медики, волонтери, діяв прес-центр. Врешті, саме під його стінами гинули герої Небесної сотні.

Сподіваюся ця ініціатива знайде підтримку в більшості народних обранців. Буде дуже символічно, коли місцем для музею Майдану стане будівля, де в 1930-ті розташували катівню НКВД – це означатиме остаточну перемогу ідеї свободи над тиранією.

Це означатиме, що ми врешті здатні оцінити як багато коштує свобода і здатні вшанувати усіх тих, що пожертвували заради нашого майбутнього найдорожчим – своїм життям.

powered by lun.ua

Історія українських Майданів у проєкті "10 днів незалежності України"-презентація, перегляд, обговорення з авторами.

Україна відсвяткувала 30 річницю проголошення незалежності. Та чи почалася незалежність 24 серпня 1991 року? Творці серіалу "10 Днів незалежності України" переконані: Ні! Боротьба за нашу державність триває понад сотню років, а почалася – створенням Центральної Ради у 1917-му...

''Як історія одного дня тривала сто років'' – історичний серіал.

24 серпня 1991 року – далеко не відправна точка у незалежності України. До цього часу боротьба за нашу свободу тривала майже сотню років – все ХХ століття...

Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну.

Останній епізод серіалу "10 Днів незалежності" про Революцію гідності 2013-2014 рр. Це історія, яку ми творили разом. Дякую за участь і цікаві думки Валерій Пекар...

На захисті свободи вибору. Помаранчева революція.

Навіть після відновлення незалежності в 1991 боротьба українців за свободу продовжилася. Восени 2004 ми відстояли одну з основ демократичного розвитку держави, без якої неможлива справжня незалежність, без якої ми б залишилися совєтською Україною – свободу вибору...

Як українці поховали СРСР на референдумі.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення...

Найважливіший день

Ця серія про найважливіший день в сучасній історії України, а цей день – про те, що меншість може перемагати, якщо знає чого хоче і здатна сконцентрувати всі свої сили на досягненні мети...