22 грудня 2015, 11:40

Пропаганда, або Як зробити з мухи слона без мухи

Пропаганда, або Як зробити з мухи слона, не маючи навіть мухи

Про загрозу знищення цінних зразків радянського мистецтва – мозаїк, завдяки потужній інформаційній кампанії чули, напевно, всі.

Із повідомлень в медіа вимальовувався образ українських талібів-декомунізаторів, які їх нещадно ліквідують.

Нині в ефірі 5-го каналу мав можливість поспілкуватися із Євгенією Моляр, координатором спеціального проекту Soviet mosaics in Ukraine.

Дізнався від неї, що очолюваний мною Інститут – це політбюро, яке проводить "націоналізацію та клерикалізацію" країни.

А також, що від часу початку "варварської" декомунізації виявляється знищено одну (!) радянську мозаїку (див. фото нижче) на фасаді русанівської школи у Києві.

Але й один приклад знищення виявився перебільшенням: мозаїку демонтували не через підписаний в кінці травня закон, а через початий у березні ремонт.

ПС. На позицію державного службовця я прийшов із третього сектору та академічної роботи. Ініціював та проводив кампанії з метою адвокації змін на різних рівнях нашої країни. Частина із цієї діяльності стосувалася захисту культурної спадщини – у Львові та Києві.

Прийнятий декомунізаційний закон, серед іншого, мав на меті перевести проблему демонтажу пам'яток тоталітаризму в леґітимне русло.

Українське суспільство прагне позбавитися радянської пропаганди, ігнорувати цей запит на свободу життєвого простору – держава не може і не буде.

Питання демонтажу об'єктів, які становлять мистецьку цінність, і їх подальшої долі вирішуються за участі фахівців та зацікавленої громадськості. Це непроста розмова, адже рішення потребують витрат.

З іншого боку – на жаль, стан збереження пам'яток в країні загалом можна оцінити як критичний, тож декомунізаційний процес може звернути додаткову увагу суспільства й на цю проблему.

Але досягти прийнятного результати можна лише за умови професійної розмови. Зваженої і чесної. З усіх сторін.

З Литвою проти Москви

Серед союзників, які підтримують Україну від початку війни з Росією, Литва – одна з найпослідовніших і найактивніших. Чи то під керівництвом президентки Грібаускайте, яка постачала зброю до України ще з 2014 року, чи її наступника – Науседи...

"Чорна піхота" знову йде в бій

"Чорна піхота", чорносвитники, чорні піджаки – ці терміни маловідомі нам. Попри те, що стосувалися тисяч, сотень тисяч наших земляків, яким не пощастило жити в роки Другої світової...

Денацифікація Росії

В перші дні нового етапу війни проти України Кремль використовував термін "денацифікація". Саме це слово мало стати ключовим для пояснення причин масштабної агресії...

Закон про деколонізацію. Крок перший.

Війна, яку Україна веде проти російських загарбників – це перш за все війна за ідентичність. За наше право не лише вижити, а бути собою. Після Революції Гідності ми зробили значний крок на шляху звільнення публічного простору, очистивши країну від символів комуністичного режиму...

Терор проти окупантів

У циклі "Вир історії" я здебільшого намагаюся пояснити сьогодення через призму минулого. Нині спробую зробити навпаки – використати нинішні події, для кращого розуміння історії...

Про небезпечні псевдореформи.

Росія намагається знищити Україну війною. Проте серйозно ослабити нашу державу, запустити процес її руйнування, можна не лише зовнішньою агресією, але й безглуздими і шкідливими реформами із середини...