9 листопада 2017, 15:03

"Волинь" vs "Катинь"

Понад півстоліття головним історичним символом для поляків була Катинь. Підступний розстріл чекістами полонених офіцерів, військової еліти польської держави був під суворим табу комуністичного режиму. Проте про нього потай розповідали в сім'ях, писали в підпільному самвидаві. Тому "Катинь" стала однією з опор антикомуністичних, чи навіть ширше, антитоталітарних, настроїв у ПРЛ (польск. Polska Rzeczpospolita Ludowa).

Боротьба за відкриття правди про "Катинь" була невід'ємним елементом боротьби за іншу, демократичну, вільну від комуністичного диктату Польщу. "Катинь" нагадувала про одвічну підступність Росії, яка навіть після падіння комунізму приховує правду про трагедію 1940 року. Здавалося, після пов'язаною з "Катинню" Смоленською трагедією 2010 вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" вже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь".

Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики. Саме їх висвітленню приділялися передовиці газет, репортажі на ТБ та фільми. Вже перші появи нової теми в публічному просторі засвідчили її різницю з попередньою. Головним ворогом поляків тут ставали не совєти/комуністи/Росія, а українські націоналісти, а згодом просто українці. Головною втратою, за якою сумували, були не люди (імена, яких так дбайливо встановлювали у випадку Катині), а території. Тому так легко розкидаються цифрами вбитих від 100 до 500 тисяч і тому так часто на пам'ятниках не імена людей, а назви населених пунктів.

"Катинь" була відважним викликом сильній радянській чи потім російській владі. "Волинь" є спробою дошкульно вдарити слабшого сусіда, який воює з тим хто, нещодавно вважався головним ворогом Польщі. "Катинь" пробуджувала прагнення свободи, "Волинь" – ксенофобні настрої.

Найразючіше різницю між символами "Катинь" і "Волинь" (в їх етиці та естетиці) демонструють однойменні фільми Вайди і Смажовського. Перший трагічний, але світлий і життєствердний, показує негідників, але й героїв. Другий – похмурий, депресивний, злий і сповнений ненависті.

"Волинь" витісняє із пам'яті польського суспільства "Катинь", подається найстрашнішим злочином проти поляків саме тоді, коли в Росії не лише заперечують розстріл польських офіцерів, а реабілітують і реанімують комуністичний режим в цілому. Ця реабілітація стає ідеологічною платформою для нової російської агресії проти сусідньої держави. Тема "Волині" – інструмент зближення Польщі з Росією. Риторика, яка починається із засудження українського націоналізму і переходить у засудження боротьби українців за свободу, починає звучати в унісон на схід і на захід від України. Нинішні публікації та заяви про УПА в Польщі нагадують те, що говорилося і писалося на цю тему в ПРЛ, і те, що говорить і пише Росія. Зрештою, обидва сусіди України з однаковою наполегливістю вимагають від українців переглянути їх історію: той самий період і в тому ж напрямку. А пам'ять про "Катинь", яка була запобіжником від смертельних для Польщі марень про спільний кордон з Росією, вивітрюється.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про звернення до ЮНЕСКО проти деколонізації

Нерішучість у звільненні України від маркерів русского міра дається взнаки. Варто було українській владі порушити встановлені законом строки очищення публічного простору деяких міст від символів російської імперської політики, парламенту – безпідставно провалити перейменування окремих міст, а правоохоронним органам – заплющити очі на українофобські заяви мера Одеси Труханова, як вата всіх кольорів і відтінків почала піднімати голову...

Якби не було УПА

Історики однаково не люблять обидва питання: "що буде" і "що було б, якби". Історія має справу тільки з об'єктивною реальністю і тому намагається відповісти лише на питання "що було"...

Заборона консульського обслуговування українців за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком.

Заборона консульського обслуговування українців і видачі паспортів за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком. Оскільки багато хто сприйняв цю новину швидше на емоціях, не усвідомивши її змісту й реальних наслідків, поясню по пунктах чому нічого, крім шкоди, це рішення не принесе...

Про бюджет культури на 2024 рік

З одного боку, проєктом бюджету на наступний рік передбачене деяке зростання видатків на культуру порівняно з нинішнім, і це, безумовно добре...

Рішення комісії зі стандартів дежавної мови дискредитує процес деколонізації.

Kомісія зі стандартів дeржавної мови має пeрeглянути своє нeдолугe рішeння, а її члeнам час іти у відставку. Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів (включно з містом Запоріжжя) викликало справeдливe обурeння...

Про українську реконкісту.

З початком війни із Росію в Україна активно зміцнює національну ідентичність. Зросла державна підтримка української мови, культури, формуються спільні погляди на наше минуле...