9 листопада 2017, 15:03

"Волинь" vs "Катинь"

Понад півстоліття головним історичним символом для поляків була Катинь. Підступний розстріл чекістами полонених офіцерів, військової еліти польської держави був під суворим табу комуністичного режиму. Проте про нього потай розповідали в сім'ях, писали в підпільному самвидаві. Тому "Катинь" стала однією з опор антикомуністичних, чи навіть ширше, антитоталітарних, настроїв у ПРЛ (польск. Polska Rzeczpospolita Ludowa).

Боротьба за відкриття правди про "Катинь" була невід'ємним елементом боротьби за іншу, демократичну, вільну від комуністичного диктату Польщу. "Катинь" нагадувала про одвічну підступність Росії, яка навіть після падіння комунізму приховує правду про трагедію 1940 року. Здавалося, після пов'язаною з "Катинню" Смоленською трагедією 2010 вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" вже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь".

Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики. Саме їх висвітленню приділялися передовиці газет, репортажі на ТБ та фільми. Вже перші появи нової теми в публічному просторі засвідчили її різницю з попередньою. Головним ворогом поляків тут ставали не совєти/комуністи/Росія, а українські націоналісти, а згодом просто українці. Головною втратою, за якою сумували, були не люди (імена, яких так дбайливо встановлювали у випадку Катині), а території. Тому так легко розкидаються цифрами вбитих від 100 до 500 тисяч і тому так часто на пам'ятниках не імена людей, а назви населених пунктів.

"Катинь" була відважним викликом сильній радянській чи потім російській владі. "Волинь" є спробою дошкульно вдарити слабшого сусіда, який воює з тим хто, нещодавно вважався головним ворогом Польщі. "Катинь" пробуджувала прагнення свободи, "Волинь" – ксенофобні настрої.

Найразючіше різницю між символами "Катинь" і "Волинь" (в їх етиці та естетиці) демонструють однойменні фільми Вайди і Смажовського. Перший трагічний, але світлий і життєствердний, показує негідників, але й героїв. Другий – похмурий, депресивний, злий і сповнений ненависті.

"Волинь" витісняє із пам'яті польського суспільства "Катинь", подається найстрашнішим злочином проти поляків саме тоді, коли в Росії не лише заперечують розстріл польських офіцерів, а реабілітують і реанімують комуністичний режим в цілому. Ця реабілітація стає ідеологічною платформою для нової російської агресії проти сусідньої держави. Тема "Волині" – інструмент зближення Польщі з Росією. Риторика, яка починається із засудження українського націоналізму і переходить у засудження боротьби українців за свободу, починає звучати в унісон на схід і на захід від України. Нинішні публікації та заяви про УПА в Польщі нагадують те, що говорилося і писалося на цю тему в ПРЛ, і те, що говорить і пише Росія. Зрештою, обидва сусіди України з однаковою наполегливістю вимагають від українців переглянути їх історію: той самий період і в тому ж напрямку. А пам'ять про "Катинь", яка була запобіжником від смертельних для Польщі марень про спільний кордон з Росією, вивітрюється.

powered by lun.ua

На захисті свободи вибору. Помаранчева революція.

Навіть після відновлення незалежності в 1991 боротьба українців за свободу продовжилася. Восени 2004 ми відстояли одну з основ демократичного розвитку держави, без якої неможлива справжня незалежність, без якої ми б залишилися совєтською Україною – свободу вибору...

Як українці поховали СРСР на референдумі.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення...

Найважливіший день

Ця серія про найважливіший день в сучасній історії України, а цей день – про те, що меншість може перемагати, якщо знає чого хоче і здатна сконцентрувати всі свої сили на досягненні мети...

У Польщі відкрили пам'ятник видатному українському гуманісту – отцю Омеляну Ковчу, "пароху концтабору Майданек"

Біля концтабору Майданек у Любліні 4 жовтня сотні людей зібралися, щоб вшанувати пам'ять "героя віри і любові", українця Омеляна Ковча. Символічне покриття із пам'ятника зірвали чотири "в'язні концтабору" під звуки скрипки, що лунали із табірної вежі...

Перший цвях у домовину СРСР

"Перший цвях у домовину СРСР" – назвав цю подію Збігнєв Бжезінський. Україна стала ще на крок ближче до свободи. Подивіться історію 16 липня 1990 – дня, коли Верховна Рада УРСР ухвалила декларацію про державний суверенітет...

Нищення культури триває

Культура є основою розвитку будь-якої нації. Кожна цивілізована держава приділяє величезну увагу підтримці культурних індустрій, поширенню якісного культурного продукту і зростанню культурного рівня громадян...