19 січня 2010, 18:59

Звернення президента Віктора Ющенка до нації

Як і весь народ я вже третій день чекаю на звернення третього президента України до народу, на звернення нашого президента і звернення мого президента.

Однак, здається, президентські служби забули, що Віктор Ющенко є діючим президентом Української держави.

Не буду натякати, чим вони на даний момент зайняті. Це теж одна з причин того результату, який він отримав 17 січня 2010 року.

Отож в порядку підказки подаю приблизні тези звернення президента моєї держави до нації, яке мало б прозвучати ще ввечері 17 січня:

Народе України,

Дякую тобі, що ти цивілізовано і спокійно, як європейський народ, взяв участь у виборах президента нашої держави.

Дякую всім тим, що проголосували. Проголосували як за мене, так і за інших кандидатів.

Я поважаю ваш вибір.

Дякую і кандидатам, що відважувалися брати відповідальність за майбутнє України.

Особливо дякую тим, що підтримали мене.

Розумію, що ви голосували за продовження того курсу, який окреслився під час мого президентства.

Розумію, що доля держави вам не байдужа.

Щиро вдячний членам моїх виборчих штабів, які зробили все можливе, щоб цей курс ма майбутнє.

Щиро ваш,

Президент Віктор Ющенко.

Було б мило нарешті почути ці слова. Український народ вартий того.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...