Під мичання биків ''обгладывают'' кістяк держави чи нові Чорнобильські перспективи України
До Києва, як по свячену воду зашастали близнюки-президенти Росії. Картина просто фатальна – "Налетай – торопись". Дерибан держави України наростає з карколомною швидкістю.
І це при тому, що Наш лише мичить та пускає слину.
Ой не знають хохли на кого напоролись. Ой не знають.
Користуючись мичанням биків, дерибанщики, як ті піраньї, моментально обглодують кістяк держави.
Вчора Україна вже перейшла всі можливі і неможливі больові пороги. Тобто її свідомо через неї провели педалюючи дозу цинізму і хамства.
Здається ніхто і не зауважив, що саме вчора, в день, коли в Україні (а не в тому довбаному СРСР!) вибухнула Чорнобильська атомна електростанція до нас "аки тать во нощи" прилетів московський соправитель з хамською – саме так – хамською, бо 26 квітня, в річницю Чорнобильськох трагедії! – пропозицією знову розбудовувати в Україні їхні довбані російські реактори. Ще раз повторюю для тупих – і це 26 квітня!
Потопталися по трупах, а потім неначе нічого й не було – ні відмови від їхнього совкового "мироного атома", ні відмови України від атомної зброї:
"Мы только сейчас сформулировали предложение, которое мы хотели сегодня с вами обсудить. Речь идет о крупномасштабной кооперации наших ядерных отраслей", – сказал он.
"Мы предлагаем создать крупный холдинг, который включал бы в себя объединенную генерацию, атомное машиностроение и топливный цикл".
Це так, як на трупі матері домовлятися переспати з дочкою, щоб оплатити її похорони! Пишу свідомо брутально, бо бачу, що українці, кияни передусім, зовсім втратили навіть почуття не те що гідності, але й самозбереження.
Пишу, бо й по моїй родині вдарила Чорнобильська біда, вдарила аж у ненависній для третини моєї країни Галичині!
Та люди добрі, хохли, ви що вже зовсім подуріли. Ну добре "донецкие мычащие на волне" настільки жадібні, що за гривню удавляться. Але ж дорогі наші поліщуки, волиняни, кияни врешті-решт – ви що хочете ще раз повторення тієї ж історії?
Я вже не кажу, що йдеться про тупе здавання не лише наших заводів "в совместное управление", але й таке саме тупе здавання наших енергосіток про що мріяв ще Чубайс (Бурштинський енергоострів у Івано-Франківській області) – аякже – "Энергетическая Империя" має стати головним постачальником в ЄС і газу, і нафти, і ще й електроенергії, яку кустарним способом, на коліні, як показав Чорнобиль, вироблятимуть на "скотном дворе Империи – Украине". Чи вибачне, не "скотном дворе", а "автобазі Империи".
І зауважте – як тихо в Україні вчора було щодо Чорнобиля. Бо тихо-ша – "воры пошли на дело". Їм шуму щодо не лише української, але й білоруської та російської народної трагедії не потріно.
Ну а що Він. А Він слину пускає. Тіпа не в курсі, тіпа інтєрєсно, тіпа ми зацікавлені.
"Це цікава пропозиція, ми її попередньо обговорювали і з вами, і з Дмитром Анатолійовичем (Медведєвим). Це те, що нам цікаво. Побудувати підприємство з виробництва ядерного палива не тільки для наших АЕС, але і для третіх країн для нас цікаво", – сказав глава держави. А також додав, що питання кооперації в галузі модернізації АЕС та об'єднання генерацій – це питання, "про яке ми говорили мимохідь, як про майбутню перспективу". – Тобто, як і про угоду про Чорноморський Флот РФ він узнав тільки тоді, коли тицьнули ручку в руку, щоб підписував!
Ну і далі – "Ми зацікавлені мати перетоки, які можуть регулювати навантаження. Це цікаво для України, щоб не будувати потужності, які регулюють і не витрачати на це гроші. Питання перетоків дуже цікаве з точки зору експорту електроенергії", – сказав Янукович
Але якої електроенергії – тієї, що генерується на біді ракових хворих дітей? Вам мало трупів на Донецьких шахтах та металу виплавленого ба біді людській? Полізли далі?
А далі буде.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
