15 червня 2011, 12:51

У німецькій Баварії померла перекладачка, популяризаторка української літератури в Німеччині, відома громадська діячка Анна-Галя Горбач

11 червня 2011 року, на 88-му році життя, у німецькій Баварії померла перекладачка, популяризаторка української літератури в Німеччині, відома громадська діячка Анна-Галя Горбач.

Анна-Галя Горбач (з дому Луцяк) народилася 2 березня 1924 року на Південній Буковині у селі Бродина (нині – Румунія).



Від 1941 року – на еміграції в Німеччині, там здобула освіту і науковий ступінь PhD.

Брала активну участь в роботі німецької секції Міжнародної Амністії, у 1960-80-х роках інформувала світову громадськість про політичні репресії в Україні. Була одним із співорганізаторів кампаній на захист В. Стуса, І. Світличного, М. Горбаля, В. Чорновола та інших українських в'язнів сумління, вела з ними активне листування.

Автор праць "Епічні стилістичні засоби козацьких дум", "Ольга Кобилянська і німецька культура", "Українські карпатські казки".

Переклала німецькою мовою й видала твори Ю.Коцюбинського, Г. Хоткевича, В. Стуса, Є.Сверстюка, В. Марченка, І. Калинця, В. Шевчука, Ю. Андруховича та ін., загалом близько 50 перекладів. Упорядкувала й видала німецькою мовою кілька антологій української прози – "Синій листопад", "Криниця для спраглих" та української новелістики про Чорнобиль. Була ініціатором серії німецькомовних перекладів "Самвидав України". Виступала зі статтями в німецьких та українських виданнях з розвідками про українсько-німецькі та українсько-румунські літературні взаємини.

У 1995 році разом із своїм чоловіком, відомим українським мовознавцем Олексою Горбачем, заснувала видавництво "Бродина" (Brodina Verlag), яке видавало і розповсюджувало у Німеччині твори українських письменників.

Подружжя Горбачів було ініціатором створення єдиної у Німеччині спеціалізованої кафедри україністики при Ґрайфсвальдському університеті.

За багатолітню працю із популяризації української літератури у Німеччині та активну громадську позицію Анна-Галя Горбач стала лавреаткою Міжнародної премії ім. Івана Франка Спілки письменників України (1994) та лавреаткою Премії Олени Теліги (2009). У 2006 році її також було нагороджено Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.

Останні роки життя Анна-Галя Горбач присвятила видаванню праць свого чоловіка, Олекси Горбача.

Зокрема у Львові 2006 року вийшло його дослідження "Арґо в Україні".

Похорон Анни-Галі Горбач відбудеться 17 червня 2011 року у місті Берфурт (Beerfurth).

ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Пригоди істини, постправда і постмодернізм

Основною метою людства є його виживання. А виживання вимагає застосування здатностей та інструментів, які власне його, це виживання, забезпечують...

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...