25 вересня 2013, 16:42

У Харкові з особливим цинізмом розбили пам'ятну дошку Юрію Шевельову

Сьогодні Харківська міська рада прийняла рішення відмінити своє попереднє рішення і демонтувати пам'ятну дошку видатному світовому вченому з харківським корінням Юрію Шевельову.

Щодо "геп", "доп" і решти "гоп-стопів" все ясно. Бидло є бидлом.

Увагу привертає інше.

І навіть не дрімота харківської громадськості – це діло звичне.

А те, кому вигідно саме сьогодні, коли Янукович перебуває у США, Азаров у Астані розбивати пам'ятну дошку громадянина США Юрія Шевельова.

Вражає як спектакулярно – спеціально на камери це робилося. Чи це опускалово звичних до цих операцій "геп" чи робота по спецзаказу Владіміра Владіміровіча?

Кому вигідно вкотре показувати Україну як країну неляканих дикунів.

Здається Віктору Федоровичу Януковичу не вдається повністю контролювати своїх "геп" та "доп" – бо чого б вони його так підставляли.

От зустріне його якось у Нью Йорку Обама і запитає між іншим – а що це ви знущаєтесь над американською історичною спадщиною?

Очевидно, що за два місяці, які залишилися до підписання угоди про асоціацію України та ЄС ще не одне западло підставлять Україні та навіть самому Віктору Федоровичу дорогі північно-східні братушки. Причому ручками своєї давньої клієнтури, якої ой скільки у лавах нашого політикуму – він "комуністів" до "націоналістів".

Тут про саме рішення міськради.

А тут про те з яким цинізмом це робилося.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...

Відвага українців дозволила бути відважним світові

Культуролог та політолог, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк в інтерв'ю Миколі Вересню на телеканалі Еспресо розповів про убезпечення ціннісних експонатів, український феномен, наслідковість воєн та різницю культурних парадигм України й Росії Пане Тарасе, ми довго знайомі...

Майбутнє вже входить в нас

17 грудня 2022 року Капітула Незалежного культурологічного часопису "Ї" традиційно провела церемонію вручення Ордену "За інтелектуальну відвагу"...