27 вересня 2013, 18:11

Заява Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України та Конґресу національних громад України

Асоціація єврейських організацій та общин (Ваад) України та Конґрес національних громад України висловлюють занепокоєння тим, що у країні, яка задекларувала європейський вибір, досі панує зневага до права громадян мати власні цінності та бачення минулого.

Це вчергове підтвердили останні події у Харкові, де на виконання рішення міської ради демонтовано меморіальну дошку видатному українському науковцю Юрію Шевельову, а відтак здійснено акт вандалізму, леґітимізованого владою.

Професора Гарвардського і Колумбійського університетів США, іноземного член НАН України, президента Української вільної академії наук у США, члена Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США, почесного доктора Альбертського і Лундського університетів, Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреата Шевченківської премії було піддано хамському і нецивілізованому суду людей, чиїми ідеалами є комуністичні розправи з інакодумцями.

Шевельов, батьки якого походили з шляхетних московських родин етнічних німців, став гордістю і славою України в світі. Саме це так "непокоїть" харківських українофобів, що намагаються звинуватити людину недосяжного для них рівня у колаборації, не розуміючи того, що вже зрозумів і чому дав оцінку цивілізований світ – духовної єдності нацистів і комуністів.

Ми вважаємо, що рішення харківської влади підриває спроби побудувати сучасну українську націю, що пишалася б усіма видатними українцями, незалежно від їхнього етнічного походження, політичного вибору та країни проживання.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...