31 жовтня 2013, 12:09

Тарас Стецьків: В чиїх руках цивілізаційний вибір України?

Здається, що Тарас Стецьків просто і чітко окреслив те, що ми всі і так знаємо – всю цю історію з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Тільки одні говорять прямо, а інші вдають з себе незайманок.

Отож:


"В цьому місяці Україна підпише або не підпише угоду про асоціацію з Європою. Це в першу чергу залежить від В. Януковича. Він нещодавно став "євроінтегратором" не з переконань і не через прозрілість. Просто Росія Путіна почала тиснути занадто сильно і виникла загроза втрати награбованого за три роки президентства. Дехто, з подачі російських телеканалів, навіть почав називати Януковича "українським Мазепою". Деякі українські "патріоти-державники" підхопили цю наживку і починають плазувати перед владою, фантазуючи, що вона ніби то відривається від Москви. Драма чи трагедія насправді полягає в тому, що підпис у Вільнюсі може поставити тільки Янукович.

Доля угоди залежить також від ув'язненої Тимошенко, точніше, від її згоди на "тюремні канікули" без амністії (бо на амністію Янукович не погодиться). Що у ній переможе: політик, який хоче брати участь у майбутніх виборах чи державний діяч, який жертвує заради цивілізаційного вибору України?

Доля України залежить також від Європи. Тут сумнівів найменше. Європейські керівники і дипломати впродовж 2013 року виявляють максимум мудрості і гнучкості, йдуть на компроміси, аби не дати Януковичу приводу зірвати підписання угоди. Але Європа також мусить зберегти лице, інакше справа буде виглядати так, що президент України з кримінальним минулим зламав правила і цінності, на яких створювався Європейський Союз.

Доля угоди також залежить від того, чи дасть Путін Януковичу хабар (у вигляді дешевшого газу, кредитів ("соболєй", і т. д.) без зобов'язання Януковича негайно вступити у Митний Союз. І від того, чи Янукович цей хабар візьме. Справа в тому, що Янукович не хоче ні в ЄС, ні в Митний Союз. Він хоче грабувати Україну самостійно. Проте ситуація зараз загострилася настільки, що вибір доведеться робити.

Януковичу потрібні гроші, щоб врятувати свою владу. Урядування Азарова протягом трьох останніх років, грабіж країни "сім'єю", безвідповідальність олігархів поставили нашу державу на грань банкрутства. Щоб врятувати ситуацію, потрібні зовнішні кредити. Їх може дати або Захід, або Росія.

Захід (МВФ) дасть кредити під дотримання правил і стандартів, яких дотримується цивілізований світ, Росія дасть під зобов'язання повернення України назад в імперію.

Нажаль, від української "реєстрової" опозиції (Батьківщина, Удар, Свобода) практично нічого не залежить. Якби з початку року опозиція організувала масштабну мобілізаційну кампанію серед суспільства під гаслом "Ми йдемо в Європу", якби вона організувала широку роз'яснювальну роботу на Півдні і Сході щодо переваг європейського вибору, якби 18 травня на Софіївському майдані вона зібрала сотні тисяч людей, які за маніфестували б своє прагнення йти до Європи – вона могла б зараз на щось вплинути. Якби така робота була зроблена, то зараз, опозиція, напередодні Вільнюського саміту, який починається 27 листопада, могла б вивести на вулиці Києва і обласних центрів мільйони людей, які мали б тиснути на Януковича і давати сигнал Європі.

А так опозиція відіграє роль статистів і цивілізаційний вибір України в черговий раз опинився в руках декількох політиків."

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...

Відвага українців дозволила бути відважним світові

Культуролог та політолог, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк в інтерв'ю Миколі Вересню на телеканалі Еспресо розповів про убезпечення ціннісних експонатів, український феномен, наслідковість воєн та різницю культурних парадигм України й Росії Пане Тарасе, ми довго знайомі...

Майбутнє вже входить в нас

17 грудня 2022 року Капітула Незалежного культурологічного часопису "Ї" традиційно провела церемонію вручення Ордену "За інтелектуальну відвагу"...